Моральне становлення підлітка включає в себе всі компоненти морального становлення дорослої людини. Воно визначає внутрішню позицію підлітка, в основі якої лежить прагнення бути відповідальним за себе, свої особисті якості, світогляд та здатність самостійно відстоювати власні переконання.Аналіз різних підходів до морального формування школяра дозволяє визначити такі важливі моменти механізму
морального становлення підлітка:моральне становлення і розвиток завжди пов’язані зі змінами, що відбуваються в особистості школяра;потяг до самоствердження свого "Я" і до самовиховання та стійкі цілі, потреби, інтереси, ідеали, моральні самооцінки підлітка виступають як внутрішня сила, яка утворює стійкі властивості, що визначають його поведінку залежно від зовнішніх ситуацій;моральна поведінка підлітка визначається його настановами, що детермінуються потребами та ситуаціями, в які він потрапляє, і регулюються позитивними чи негативними оцінками й санкціями з боку референтних осіб;у системі колективних стосунків змінюється внутрішня діяльність підлітка, проте колектив не робить прямого автоматичного впливу на моральний розвиток особистості. Тільки виявляючи активність і відіграючи певну роль у колективі, підліток набуває морального досвіду;у процесі накопичення життєвого досвіду у підлітків відбувається формування моральної свідомості, "яка не тільки допомагає їм правильно орієнтуватися у виборі необхідних способів поведінки та позбуватися шкідливих звичок" Цей процес є центральним у моральному становленні підлітка. Структура моральної свідомості школяра відносно стійка, хоча окремі її елементи змінні через постійне їх збагачення й уточнення моральних цінностейОдним з провідних компонентів моральної свідомості є моральні знання, що утворюються системою понять, під якою розуміють логічно оформлену думку, що відображає загальні та суттєві ознаки реальних стосунків. Теорія компетентності, як її розуміють у психології, це фактично теорія поведінки, що базується на розумінні понять. Тобто, розуміючи моральні поняття, підліток може виконувати будь-яку моральну дію і бути відповідальним за її результат.Засвоєнню моральних понять у кожний віковий період передують необхідні уявлення про різні варіації дій та вчинків, процес накопичення яких здійснюється в безпосередній взаємодії з реальною дійсністю або під час спостереження за реальними типами поведінки. Характеризуючи моральні поняття як структурний компонент моральної свідомості, треба зробити наголос на тому, що сталість формування моральної свідомості значною мірою залежить від продуманої системи формування моральних понять.Система понять утворює необхідні моральні знання, які в процесі суспільно корисної діяльності і спілкування набувають суспільного та особистісного значення. Тому засвоєння моральних знань треба розглядати з позиції загальносуспільної і практичної значущості. В іншому випадку вони перетворюються для учнів на об’єкт споживчого інтересу або продукт пасивного засвоєння. У широкому колі суспільних явищ, які відбиваються у свідомості підлітка, виокремлюються та засвоюються ті аспекти явищ, що співвідносяться з моральними знаннями, які він уже має
