Розвитком суспільного виробництва керують економічні закони, що відображають об'єктивні зв'язки і взаємозалежності між явищами і процесами економіки. Тип майнової власності, рівень усуспільнення виробництва, формаційні особливості економічних відносин визначають характер і форми прояву цих законів. В умовах організованого ринку управління формуванням господарства регіонів і регіональних систем підпорядковане загальним законам (закономірностям) їх розвитку - цілеспрямованості, взаємопов'язаності та результативності.
1. Закон економії часу - загальний економічний закон, згідно з яким витрачений суспільством час на створення одиниці життєвих благ, з розвитком продуктивних сил скорочується. Формою прояву цього закону є економія робочого часу, що витрачається кожним працівником на всіх етапах виробництва і економія результатів витрат робочого часу минулих періодів (сировина, матеріали, машини, обладнання, інші засоби виробництва).
2. Закон суспільного поділу праці. цей закон свідчить про якісну диференціацію трудової діяльності в процесі розвитку суспільства, що призводить до відокремлення і співіснування різних видів праці.
3. Закон концентрації виробництва - закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв'язки між розвитком продуктивних сил і процесом конкуренції (дії відповідних законів), під впливом яких відбувається зосередження факторів виробництва (речових і особових) на великих підприємствах.
4. Закон комплексного розвитку виробництва (комплексності). Виражає тенденцію виробництва до скупчення (зосередження) на обмеженому просторі. Сприяє подальшому зростанню продуктивності праці (за рахунок економії витрат на обслуговуючі та допоміжні виробництва, транспорт, зв'язок, комунальне господарство і т. п.).
5. Закон пропорційного розвитку виробництва передбачає встановлення і дотримання пропорцій у всьому національному господарстві в інтересах швидкого зростання виробництва і споживання. Перш за все мова йде про необхідність постійної підтримки відповідності обсягів і структури сукупних величин попиту, пропозиції і виробництва. Порушення закону пропорційного розвитку виробництва проявляються у відомих видах нерівноваги: а) структурних кризах (невідповідності елементного складу виробництва і сукупного попиту), б) кризах перевиробництва (перевищення обсягу сукупної пропозиції та виробництва над сукупним попитом); в) масового безробіття (зменшення попиту на робочу силу в порівнянні з її пропозицією на ринку праці); г) інфляції (перевищення пропозиції грошей над їх попитом).
41.
