Риси, властиві цьому поколінню:
їх діяльність розквітла після буржуазної реформи 60-80-х років, тому вони відобрази ті зміни, які відбулися в російському суспільстві;
не схвалювали крайньої реакції, яка наступила;
були противниками революційного руху;
їх ідеал – правова держава;
як і попередники, державі відводили домінуючу роль в житті суспільства;
в центрі їх досліджень такі проблеми:
розвиток державної влади,
Розвиток державних установ,
Розвиток правових норм,
Розвиток та історія законодавства.
Розробляли:
відносини між народом і державою в минулому;
історія державних установ;
діяльність місцевої адміністрації та управління;
історія станового законодавства;
стосунки між станами.
Нове покоління було юристами, тому висвітлювали проблеми з юридичної точки зору.
Сергієвич Василь Іванович (1832-1910) – глава державної юридичної школи. Закінчив Московський універ.. стажувався у Берліні. Магістерська дисертація «Вече и князь. Руское государсвенное устройство и управление во времена князей Рюриковичей».
Сергієвич розкритикував Соловйова за те, що той наївно розглядав стосунки між князями того часу. Сергієвич теорію договірних відносин:
договір між князями;
договір князів і дружини,
договір князів і народу.
Він розвинув теорію державної школи. На його думку правова норма – джерело політичної організації.
Градовський Олександр Дмитрович (1841-1889) – закінчив Харківський університет. Професор Петербурзького університету. Залав основи вивчення в історії державних установ у Росії.
«Начало руського государсвенного права», «Органи управления», органи местного управления».
Проповідував західні ідеї демократизму. Його ідеал – буржуаний державний устрій Західної Європи..
«Высшая администрация России 18 в. и генпрокуроры», «История местного управления в России».
Проповідував ідеї європейського конституціоналізму і національних традицій, підтримував розвиток і зміцнення земств. Про місцеве управління часів Петра: про діяльність Сенату, Верховної таємної ради тощо.
Леонтович Федір Іванович (1833-1911) – основні дослідження присвячені суспільному ладу і соціальним відносинам в Середньовічній Русі, історії селянства, історії общини. Праці містять великий фактичний матеріал і були на той час актуальними у зв’язку із розширенням місцевих органів управління.