Старовинний український шляхетський рід білорусько-литовського та польського походження, представники якого зробили видатний особистий внесок у справу відродження національної ідентичності українського народу та культурно-мистецького розвитку українського національного професійного реалістичного театру. Видатний український письменник Олесь Терентійович Гончар свого часу особисто назвав цей славетний рід "женьшеневим кущем українського народу". Іван Карпенко-Карий, Марія Садовська-Барілотті, Микола Садовський, Панас Саксаганський.
Найбільше Іван Карпенко-Карий прославився як драматург. Усього написав 18 оригінальних п’єс, для яких характерні жанрове розкриття (психологічні драми, мелодрами, драматичні балади, сатиричні комедії, трагедії, ліричні комедії, трагікомедії, гротеск, фарс), варіантність тлумачення образів, музичність і філософічність, дотичність до світової культури (паралелі з творчістю Шекспіра, Кальдерона, Бомарше, Гоголя та Островського, образами тогочасної зарубіжної драматургії), біблійні мотиви і колізії, особлива концепція жінки (серед жіночих образів практично відсутні негативні персонажі). Працюючи на сцені з 1889 року і до кінця життя як професійний актор, Іван Тобілевич створив ряд неповторних сценічних образів, які є справжнім скарбом створюваного ним реалістично-побутового театру і передумовою виникнення модерного театру.
Садовський Микола Карпович - Видатний український актор, режисер, театральний діяч, письменник. Садовський заснував перший український стаціонарний театр, який почав свою роботу в 1906 році в Полтаві і проіснував аж до 1919 року в Києві. Як актор Садовський відзначався винятковою пластичністю, простотою, глибиною і щирістю почуттів. Садовський уславився в героїчно-історичному амплуа. Крім того, виступав в оперному репертуарі і прославився як виконавець українських народних пісень. Садовський також сприяв збагаченню українського репертуару перекладами. Роль Садовського як культурного і громадського діяча виходить далеко за межі театру. У товаристві інших корифеїв і сучасних йому діячів у різних ділянках культури та мистецтва (Н. Лисенко, Л. Старицька-Черняхівська, В. Кричевський і багато ін) діяльність Садовського сприяла народженню нового покоління української інтелігенції ХХ століття.
Тобілевич Панас Карпович (псевдонім Саксаганський) - визначний український актор, режисер, драматург і педагог школи М. Кропивницького, корифей українського побутового театру. Як режисер Саксаганський вперше в Історії українського театру запровадив план постановки вистави. Особливу увагу приділяв роботі з акторами, добиваючись ансамблю. Затверджуючи на українській сцені соціально-психологічну драму.
