Одяг – це сукупність предметів, які захищають людину від впливу зовнішнього середовища – холоду, спеки, негоди. одяг становить важливу складову частину як матеріальної, так і духовної культури народу. здавна одяг виконував різні функції: захисну (захист тіла людини від холоду та спеки, атмосферних опадів, вітру тощо); практичну (українці завжди цінували такі якості повсякденного одягу як зручність та комфортність), оберегову (за народними віруваннями за допомогою певних символів, нанесених на одяг способом вишивання тощо, людину оберігали від «поганого» ока)обрядову, яка відображала широкий спектр духовних традицій народу, його світоглядних уявлень та норм поведінки. ; естетичну (одяг завжди залежав від ідеалу краси тієї чи іншої епохи.; національну, яка вказує на тривалий історичний процес формування вбрання і те, що є спільним у традиційному одязі народу.
Натільний одяг Сорочка - Білий колір сорочки є загальнослов’янською традицією Наречений приносив до оселі нареченої дві-три сорочки. Після заручин наречена готувала для майбутнього чоловіка білизну, і часто вже на весіллі жених був одягнений у сорочку, що її пошила і вишила молода. основні типи сорочок, що побутували в Україні наприкінці XIX – на початку XX ст.: тунікоподібна , із плечовими вставками , з суцільнокроєним рукавом , на кокетці .
Нагрудний одяг. Цей різновид одягу українці одягали безпосередньо на сорочку .Нагрудний одяг характеризувався досить пізнім розвитком форм. лейбик, кептар
Стегновий (поясний) одяг. Поясне вбрання прикривало нижню частину фігури. Його одягали безпосередньо на сорочку, що зумовлювало усталеність та простоту конструкції її нижньої частини. Чоловічий стегновий (поясний) одяг – це штани різноманітної форми та крою. Жіночий стегновий одяг.Виготовляли цей одяг переважно з саморобних вовняних, рідше полотняних матеріалів різної якості. Одним із найдавніших його елементів є незшитий одяг – запаска, яка побутувала майже на всій території України.На всій території України побутували й фартухи-запаски, які носили зі зшитими формами поясного одягу. Одяг типу спідниці був поширений по всій території України, але мав різні місцеві назви, а також особливості колористичного та орнаментального вирішення. Спідницю-літник шили з трьох-чотирьох поздовжньо розташованих пілок грубої саморобної вовняної або полотняної тканини з малюнком у горизонтальну або вертикальну смугу яскравих кольорів. Верхній одяг. Жупан – довгий сукняний або оксамитовий одяг. Жупани шили з двома клинами (вусами) з боків і виложистим коміром. свити – верхній довгополий одяг, розширений з допомогою клинів з боків і ззаду.
