Шкалування – це процедура поєднання ряду відносно вузьких показників в єдину сумарну міру, яка приймається за відображення більш широкого основного поняття, частиною якого є кожна окрема ознака.
Уніфікована міра, що відображає певне основне поняття, називається шкалою. Часткове значення ступеню кожного окремого випадку основного поняття називається шкальною оцінкою. Шкалування, або побудова шкали, - це процедура, за допомогою якої дослідник формує шкалу і приписує окремим випадкам оцінки на цій шкалі.
При відборі і інтерпритації компонентів шкали виникають 2 проблеми, повязані з поняттями валідності та надійності. Валідність – ступінь відповідності вимірюваннь понняттям, які ці вимірювання повинні відображати. Надійність – стійкість отриманих за допомогою вимірювання значень. Завданням надійності є те, щоб різні показники, що є компонентами шкали, були повязані один з одним послідовно. Якщо показники є непослідовними чи двозначними, то основані на них спостереження можуть бути хибними.
Шкалування за Лайкертом
Шкалу Лайкерта досить легко побудувати, вона забезпечує відносну надійність навіть при невеликій кількості суджень, при цьому отримані дані легко обробляти, широко поширена в соціологічних, соціально-психологічних дослідженнях.
При роботі зі шкалою респондент оцінює ступінь своєї згоди або незгоди з кожним судженням, від «повністю згоден» до «повністю не згоден» (зазвичай шкала від 1 до 5). Сума оцінок кожного окремого судження дозволяє виявити установку респондента з якого-небудь питання. Передбачається, що відношення до досліджуваного предмета засновані на простих несуперечливих судженнях, і являють собою континуум від однієї критичної точки через нейтральну до протилежної критичною (наприклад від релігійності до атеїзму).
Пункти опитувальника є простими твердженнями, які випробуваному потрібно оцінити, виходячи зі свого особистого уявлення. Зазвичай використовується 5 градацій, наприклад:
Повністю не згоден
Не згоден
Важко відповісти
Згоден
Повністю згоден.
Формулювання тверджень підбираються залежно від завдань дослідника, формулювання відповіді теж можуть варіюватися, наприклад від «часто відвідую» до «ніколи не відвідую» або від «завжди купую» «ніколи не купую». Число їх градацій теж може бути різним (від трьох до дев'яти).
При використанні шкали Лайкерта можна зіткнутися з рядом неточностей у зв'язку з тим, що респонденти найчастіше схильні:
- уникати крайніх відповідей;
- погоджуватися з твердженнями, не замислюючись (частково вплив цього фактора можна зменшити правильним балансом позитивних і негативних тверджень);
- намагатися справити сприятливе враження, відповідаючи нещиро.
Шкалування за Гуттманном
Порядок побудови Ш. Г .: 1) формується вихідний список тверджень; 2) реєструється прийняття-неприйняття кожного твердження; 3) проводиться статистична обробка по кожному твердженню; 4) відбраковуються непридатні пункти (помилка не повинна перевищувати 10%); 5) залишилися пункти упорядковуються: на перше місце ставиться пункт, який отримав найбільшу кількість відповідей «так» (прийнятий всіма); за ним - що отримав менше число ствердних відповідей, і так аж до пунктів, з якими не погодився майже ніхто і взагалі ніхто.
69.
