Вибіркове спостереження проводиться тоді, коли проведення суцільного спостереження неможливе або недоцільне і являє собою науково обґрунтований спосіб несуцільного спостереження, при якому досліджується лише незначна частина сукупності, що вивчається, відібрана за певними правилами. Правила відбору повинні забезпечувати одержання результатів, які адекватно характеризують всю сукупність, що вивчається.
Сукупність, що вивчається і з якої проводиться відбір, називається генеральною сукупністю. Відібрана її частина, що безпосередньо досліджується, називається вибірковою сукупністю або вибіркою.
Числові характеристики вибірки приймаються як оцінки відповідних числових характеристик (далі – характеристика) генеральної сукупності. Очевидно, що вибіркові характеристики не можуть точно збігатися з відповідними генеральними характеристиками. Розбіжності між ними називаються помилками репрезентативності й поділяються на дві основні групи: систематичні й випадкові.
Систематичні помилки‑ результат порушення правил відбору і, зазвичай, мають односторонній характер. Тому їх іноді називають помилками зміщення, а відповідні характеристики – зміщеними. При правильному формуванні вибіркової сукупності систематичні помилки можуть бути виключені (або майже виключені).
Випадкові помилки‑ результат заміни дослідження генеральної сукупності дослідженням вибірки і тому неминучі, але на відміну від систематичних помилок не мають одностороннього (тенденційного) характеру, тому не призводять до зміщення оцінок.
Вибірка може вважатись репрезентативною (або представницькою), якщо її структура (пропорції, частки і т. ін.) загалом збігається зі структурою відповідної генеральної сукупності. Для забезпечення репрезентативності вибірки необхідно: а) надати кожній одиниці генеральної сукупності рівні шанси потрапити у вибірку; б) обсяг вибірки повинен бути досить великим.
Основні завдання вибіркового спостереження: а) знаходження точкових й інтервальних оцінок параметрів генеральної сукупності; б) визначення мінімально необхідного обсягу вибірки для одержання інтервальних оцінок із заданою точністю та надійністю; в) визначення імовірності (або надійності), з якою заданий інтервал накриває параметр, що оцінюється.
Існують дві схеми відбору елементів з генеральної сукупності у вибірку: повторна і безповторна.
При повторному (безповторному) відборі відібрана одиниця генеральної сукупності після її вивчення повертається (не повертається) до генеральної сукупності і може (не може) бути вибрана повторно. Відповідна вибірка називається повторною (безповторною).
Основні види (або способи) відбору:
Простий випадковий відбір. Здійснюється за допомогою жеребкування або таблиць псевдовипадкових чисел. Організація такого відбору часто буває досить складною і вимагає ретельної підготовки. Тому на практиці частіше проводиться один із його різновидів – механічний відбір.
Механічний (або систематичний) відбір. Передбачає: а) поділ генеральної сукупності на рівні за обсягом частини, кількість яких має дорівнювати обсягу вибірки; б) нумерацію елементів у кожній частині; в) вибір одного елементу з довільної частини методом простого випадкового відбору; г) добір у вибірку по одному елементу з тим же номером з кожної частини.
Очевидно, що механічний відбір може бути тільки безповторним.
Простий випадковий і механічний відбори застосовуються тоді, коли генеральна сукупність є якісно однорідною за ознакою, що вивчається. У противному разі повинен застосовуватись типовий відбір.
Типовий відбір. Застосовується тоді, коли генеральна сукупність є якісно неоднорідною за ознакою, що вивчається. Передбачає попередній поділ генеральної сукупності на якісно однорідні групи, після чого з кожної групи відбираються одиниці генеральної сукупності одним з вищенаведених способів. При цьому число одиниць, відібраних з кожної групи, має бути пропорційним частці даної групи в генеральній сукупності.
Серійний відбір. Полягає в тому, що одним з перших двох способів добираються не окремі елементи генеральної сукупності, а групи (або серії) пов’язаних певним чином між собою елементів. Після цього в кожній серії проводиться суцільне або вибіркове обстеження одним з перших двох способів. В останньому випадку маємо так званий двоетапний відбір.
Застосування певного виду відбору залежить від умов та можливостей його проведення, а також мети дослідження.
58.
