Будь-яка наука не може оминути пит. щодо природи людини. Існує багато точок зору на те, які фактори є вирішальними, коли ми намагаємось пояснити суспільне життя людей.Щоб розв’язати це питання необхідно взяти до уваги численні факти втручання с-ва у людське життя.
Одна з найбільш впливових відповідей , яка намагається взяти до уваги є в-дь так званого «соціал-конструктивізму». Відрядним для цієї перспективи є усвідомлення фундаментальної різниці між люд. та твариною, адже людина на відміну більшості ссавців не має ані визначеного геогр. середовища, ані відповідної інстинктуальної орᴦ. , що структур. цим середовищем. Інакше кажучи, люд. та тварина мешкають у різних світах.Тварини зазвичай мешкають у так званих «закритих світах». Мовиться про те , що переважна більшість тварин мешкає в чітко визначеному сер-щі, до якого вони повністю адаптовані , починаючи з будови тіла і закінчуючи фізіологією.
Виходячи з цього,вчені чітко можуть вказати на умови оточуючого сер-ща, що передбачають появу тих чи ін. якостей і навпаки.Люди на відм. Від тварин мешкають у «відкритих світах»,оскільки люди живуть майже скрізь на цій планеті,займаються різними видами д-ті і при цьому вважаються людьми. Отже, виходитьз біол.. факторів неможливо пояснити вин-ня с-ва. Отже, тут виникає пит., яким чином можна щось пояснити у вин-ні суспільства.
Перший крок на цьому шляху передбачає усвідомлення того, що людина та тварина мають Цілком відмінні інстинкти. Інстинкт тварини- це генетично детерміновані реакції на певні подразники і тварини будуть проявляти ці реакції за наявності певних подразників, навіть якщо умови радикально змінилися, тобто інстинкти тварини допомагають їй виживати. Людина ж, на відміну від тварин не має спец. Інстинктів, хоч вона має декілька безумовних рефлексів, однак останні з 1 боку- можуть контролюватися людиною, а з ін.. боку- вони ніяким чином не поясн.,чому людина створила с-во. Припущення, згідно з якими в люд. відсутні спеціалізм. Інстинкти дозволяє пояснити виникнення с-ва.
Ще 1 крок на цьому шляху можна зробити, якщо взяти до уваги той факт, що властивість ін-т. уможливл. для люд. використання свого організму для різноманітних видів д-ті , тобто в люд. не має тих обмежень, які мають тваринзі своїми генетично детермінованими реакціями.
Найбільший вклад на соціологічній ниві в розробку проблеми "повсякденності" внесли учні Альфреда Шюца -- Пітер Бергер та Томас Лукман, які висунули теорію "соціального конструювання реальності" в рамках "соціології знання".
Рух думки П. Бергера і Т. Лукмана можна представити наступним логічним ланцюжком:
(1) суб'єктивна реальність > (2) інтерсуб'єктивна реальність (повсякденність) > (3) конструювання інтерсуб'єктивної реальності (повсякденності) > (4) повсякденне знання як основа інтерсуб'єктивної реальності.
Повернемося до викладу концепції П. Бергера та Т. Лукмана. Крім ситуації "тут-і-зараз" для повсякденного життя характерна й ситуація "обличчям-до-обличчям", тобто безпосередній контакт між індивідами, хоча і не виключає опосередкованість комунікації -- при цьому посилюється її анонімність. Акцентування уваги саме на вивченні комунікації "обличчям-дообличчям" може дати надзвичайно цікаву картину перехідних етапів суспільств, особливо в частині відмінності взаємодії суб'єктів між собою в проблематичних і непроблематичних секторах (так "закляті вороги" в першому секторі можуть бути гарними сусідами в другому). Крім того, ситуація "обличчя-до-обличчя" спонукає до особливої уваги до соціальних ролей, типологізації індивідумів, функціонування соціальних стереотипів і т.д. Конструювання повсякденності відбувається через об'єктивізацію життя в речах та символах (насамперед, мові). "Загальні об'єктивації повсякденного життя підтримуються головним чином за допомогою лінгвістичних означень. Крім того, повсякденне життя -- це життя, яке я розділяю з іншими за посередництвом мови".
42.
