Велике значення мали різні види оздоблення, що наносилися на окремі елементи вже зшитого одягуЯк матеріал для оздоблення використовувалися нитки, тасьма, оксамит, мереживо, шнурки, стрічки, шкіра, хутро. Нашивні прикраси підкреслювали крій, конструктивні лінії одягу, особливо в таких місцях, як горловина, пройми, пілки, кишені. В натільному одязі оздобленням слугувала стрічка, якою зав'язувалася горловина. Аплікація, поширена в селах Середньої Наддніпрянщини, Південно-Західного Поділля та в Карпатах, виконувалася зі шкіри, різнокольорового сап'яну, плису, сукна, шовку. Як відомо, вишивання було одним з широко побутуючих видів художнього оформлення одягу.Загалом для традиційного українського костюма характерні геометричні та рослинні мотиви орнаменту.були віддзеркаленням оточуючого світу: сонечка, оленячі ріжки, жаб'ячі очі, жучки, зозулі, грабельки, та ін. Найпростіший орнаментальний мотив — лінійно-геометричний. Для Київщини, Черкащини, частково Поділля характерна двокольорова червоно-чорна вишивка; до цих кольорів іноді додавався третій — жовтий або зелений. Подільська та гуцульська поліхромна вишивка іноді включала золоту або срібну нитку, що свідчить про молдавські впливи. Лівобережна частина Середньої Наддніпрянщини визначалася стриманістю колориту. Вишивки побудовані на тональних співвідношеннях шиття біллю, синюватою чи сірою невідбіленою ниткою. Вишивка білими нитками побутувала й на Херсонщині, Поділлі, траплялася на Волині, Покутті та в Закарпатті. Багатством колориту вирізнявся одяг Північної Буковини. Важливу роль в його оздобленні відігравали металеві пластинки — лелітки, різнокольоровий бісер, золота чи срібна нитка, що урізноманітнювало кольорову гаму, робило її більш насиченою. В колориті одягу Півдня України було багато спільного з Середньою Наддніпрянщиною та Поділлям. У цьому регіоні швидше, ніж будь-де, почала поширюватися поліхромія в оздобленні одягу. Поряд із білим, червоним і синім кольорами побутували жовтий і чорний.
