Інфотейтмен (інформація/розваги) – метод подання новин, у якому поєднані інформаційні та розважальні компоненти. Афористична формула методу: «Інформувати, розважаючи». За умов такої побудови новини здобувають найвищі рейтинги. Водночас дослідники журналістики оцінюють І. як суперечливу тенденцію, висловлюють обґрунтовану стурбованість черз розмивання традиційних засад подання новин, перетворення їх на серіал,навмисний, свідомий пошук унікальних героїв і сюжетних поворотів. Про український інфотейнмент почали говорити засновники щоденної програми „Дивись!“, що вийшла в ефір на телеканалі ТЕТ 20 жовтня 2003 року (хронометраж 15 хвилин, без ведучого). Оновлена, з ведучими (Павло Шилько, Наталя Калатай) і збільшеним хронометражем (30-ти хвилинний слот), виходить в ефір з 19 квітня 2004 року до сьогоднішнього дня. Від «Історій у деталях» програму «Дивись!» відрізняє тематичність. У кожного випуску є тема, якою об'єднані троє героїв. Наприклад, «Колекціонери», «Наставники», «Завидні наречені», «Майстри своєї справи», «Знаки долі», «Жінки на всі 100», «Солодка парочка», «Улюбленці публіки», «Метросексуали», «Золота молодь», «Однолюби», «Нові імена», «Мідні труби», «Іноземці в Україні», «Герої-коханці», «Фатальні жінки», «Діти понеділка», тощо. щотижнева програма «Неймовірні історії кохання», що з'явилася в ефірі телеканалу СТБ.
Финишинг - абсолютно новий, перспективний напрям, явище в новинній журналістиці.Фінішінг включає в себе дві-три публікації. Головне, щоб піднята проблема була доведена до кінця, закрита в плані її практичного вирішення. Причому при використанні цього прийому допускається повтор якоїсь ситуації, факту, картинки, питання і т.д. Якщо інфотейнмент робить новину опуклою, розширює її інформаційно-новинні кордони, то финишинг дає можливість поглиблення ситуації. Журналіст уподібнюється добувачеві нафти, він освоює пласт за пластом. І ось він - нафтовий фонтан, завершення, вирішення проблеми.
Евент ЕКШН (провокувати подію) - ця форма організації та подачі новин досить активно використовується журналістами і вимагає досить ретельного опрацювання і підготовки. Розглянемо дану форму організації новини на конкретному прикладі. 29 вересня 2001 в «Комсомолці» з'явилося дещо насторожуюче оголошення. Російсько-американський добровольчий центр пропонував роботу для справжніх чоловіків в жарких країнах з оплатою у твердій валюті. Трохи пізніше, 2 жовтня, вже мусульманське суспільство запрошувало бажаючих повивчати в екстремальних умовах Священну книгу Коран. Оплата - та ж.Досить проникливі читачі здогадалися, що почалася вербування найманців. Таке ж було в часи конфліктів у Боснії, Косово, Придністров'ї, Чечні. Але ні російсько-американського, ні мусульманського центрів ніколи не існувало; оголошення були журналістської провокацією.
