Білет 26
Завдання 1
1. Підприємництво — це також певний стиль і тип поведінки, складові якого: ініціатива, пошук нетрадиційних рішень, масштабність і ризик, ділова хватка. Крім того, підприємництво виконує в економіці особливу функцію — забезпечує розвиток і вдосконалення господарського механізму, постійне оновлення економіки, створення інноваційної сфери.
Для країн з ринковою економікою існують загальні умови розвитку підприємництва:
— стабільність державної економічної і соціальної політики, яка є джерелом формування у підприємців й інвесторів упевненості в тому, що вони не стануть жертвами кон'юнктурних політичних рішень або кампаній;
— позитивна громадська думка — ставлення до підприємництва як до одного із престижних занять у суспільстві, терпимість до підприємницьких невдач;
— пільговий податковий режим, який забезпечує дійові стимули для відкриття нових підприємств і розширення існуючих;
— наявність розвинутої інфраструктури підприємництва — інноваційних і впроваджуючих центрів, що фінансуються на пайових началах державою і приватним бізнесом, консультативних центрів і центрів з питань підготовки підприємців;
— ефективна система захисту інтелектуальної власності, дія якої охоплює не тільки винахідництво, але й всю продукцію, в тому числі нові ідеї, концепції і методи ділової активності;
— дебюрократизація процедури регулювання господарської діяльності з боку державних органів, зокрема скорочення форм звітності, полегшення правил реєстрації нових фірм.
За сферами діяльності можна виділити 3 види: - Підприємства, що діють у сфері матеріального виробництва та його великих підрозділів (будівництво, машинобудування) і нематеріального виробництва, відмітною ознакою якого є створення особливого продукту; - послуг (матеріальних послуг); - Підприємства, що займаються посередницькою діяльністю, завдання яких встановлення зв'язків і укладання контрактів між підприємствами ; - Сфера нематеріального обслуговування (це невиробничі послуги, які є показниками рівня життя в країні : (торгівля) ;
За кількістю видів виробленої продукції підприємства поділяються: - На спеціалізовані, що випускають обмежену кількість видів товарів і багатопрофільні, що виробляють різні товари у великому асортименті. у свою чергу, залежно від рівня спеціалізації виділяють підприємства з предметної, подетальної, технологічної та змішаної спеціалізацією ; - Предметна — виробництво готових до вживання товарів ; - Подетальная — випуск запасних деталей і частин; - Технологічна — коли на підприємстві зосереджено певна стадія технічного процесу; - Змішана — характеризується наявністю на підприємстві діяльності з предметної та технологічної спеціалізації.
за розміром : великі, середні, малі .
2. Позичковий капітал — грошовий капітал, який надається в позику та приносить власнику дохід у вигляді процентіввід позики.
Джерела утворення позичкових капіталів
- грошові капітали; 2. капітали рантьє (грошові капіталісти); 3. грошові заощадження і прибутки різних класів капіталістичного суспільства.
Особливості позичкового капіталу : 1.Позичковий капітал — це капітал-власність на противагу капіталу-функції (позичковий капітал передається в тимчасове користування промисловому або торговому капіталу і повертається після закінчення терміну позички). 2.Позичковий капітал — капітал як товар (позичковий капітал «продається» промисловим або торговим фахівцям). 3.Позичковий капітал має особливу форму руху (Г-Г) — гроші віддаються в позичку з тим, щоб після закінчення терміну вони були повернуті з відсотками). 4. Позичковий капітал має специфічну форму відчуженості — форму позички (позичка відрізняється від товару одностороннім переміщенням вартості, повернення відбувається лише після закінчення визначеного часу).
Норма позичкового процента - це відношення суми річного доходу, одержаного на позичковий капітал, до суми капіталу, наданого в позичку, помножене на 100. Наприклад, якщо позичковий капітал дорівнює 200 тис. грн., а отриманий на нього річний дохід - 30 тис. грн., то норма процента становитиме 15% річних
На практиці норма позичкового процента виступає у формі процентної ставки - відносної величини доходу за фіксований проміжок часу, тобто відношення доходу (процентних грошей) до суми боргу за одиницю часу. Процентна ставка визначається в процентах і у вигляді десяткового чи звичайного дробу. В останньому випадку вона фіксується у договорах позички з точністю до 1/16 чи 1/32.
Інтервал часу, до якого застосовується процентна ставка, називається періодом нарахування процентів. За такий період беруть рік, півріччя, квартал, місяць або день. Щоб визначитись із величиною процентної ставки, потрібно її привести до річної ставки, помноживши ставку, за півріччя, квартал, місяць чи день відповідно на 2, 4, 12 чи 365.
Норма позичкового процента перебуває у певній залежності від норми прибутку: у звичайних умовах середня норма прибутку є максимальною межею для норми процента. Нижню (мінімальну) межу норми процента точно визначити не можна. Але вона не повинна дорівнювати нулю, бо інакше надання кредиту втрачаєвсякий сенс для кредитора. Відомо, що прибуток поділяється на процент та підприємницький дохід. Перший привласнює кредитор, а другий - позичальник. Оскільки процент як ціна позичкового капіталу не виражає його вартості, а є лише ціною його споживної вартості, зміна норми позичкового процента не визначається законом вартості.
Завдання 2
1. а 2. а або б 3. г 4. а 5. а
Завдання 3
1. Науково-технічний прогрес — це неперервний процес одержання і нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки, впровадження останньої у виробництво і всі сфери життя.
2. Диференційна рента— додатковий дохід, одержуваний за рахунок використання ресурсів (земельних ділянок, мінеральних джерел, вигідного географічного положення), що мають більшу економічну віддачу.
3. Економічні інтереси — усвідомлені економічні потреби окремих людей, соціальних верств, класів і груп, об'єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності, зумовлені розвитком їх потреб, досягнутим рівнем продуктивних сил, місцем у системі суспільного поділу праці, еволюцією відносин економічної власності та управління нею.
4. Монометалі́зм — це форма саморегульованої грошової системи, у якій роль грошей виконує один грошовий метал.
5. Акциз — один із різновидів здійснюваних державою податків (зборів), не пов'язаних з одержанням прибутку підприємцем (товаровиробником, торговцем).
Завдання 4
Дано:
С а (ном. варт. акцій) = 100 грн.
С обл (ном. варт.облігацій) = 200 грн.
D (дивіденди) – 6 грн.
Р (процент) = 10 грн.
Р´ (норма процента) = 4%
Знайти:
К а (курс акцій) - ?
К обл (курс облігацій) - ?
Розв*язання:
К а = D:P´ × 100% = 6:4 × 100% = 150 (грн.)
K обл = P:P´× 100% = 10:4 × 100% = 250 (грн.)
Відповідь: 150 грн., 250 грн.
