ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №7
Завдання 1.
- Типи і еволюція економічних систем. Національні моделі економічних систем.
Економічна система — це сукупність взаємопов’язаних і відповідним чином упорядкованих елементів економіки, що утворюють певну цілісність, економічну структуру суспільства, яка має загальну мету.
Типи економічних систем:
традиційна(панувала в минулому, і зараз деякі її риси властиві слаборозвинутим країнам. Вона характеризується багатоукладністю економіки, збереженням натурально-общинних форм господарювання, відсталою технікою, широким застосуванням ручної праці, нерозвиненою інфраструктурою),
ринкова(характеризується пануванням приватної власності на економічні ресурси, передбачає функціонування великої кількості діючих виробників і покупців товарів, свободу вибору підприємницької діяльності, особисту свободу всіх економічних суб’єктів, однаковий доступ їх до ресурсів, науково-технічних досягнень, інформації.),
командно-адміністративна(це неринкова економіка, яка базується на пануванні державної власності, одержавленні та монополізації народного господарства, жорсткому, централізованому директивному плануванні виробництва і розподілі ресурсів, відсутності реальних товарно-грошових відносин, конкуренції і вільного ціноутворення. їй притаманні висока затратність виробництва, несприйнятливість до НТП, зрівняльний розподіл результатів виробництва, відсутність матеріальних стимулів до ефективної праці, хронічний дефіцит),
змішана(є адекватною формою функціонування сучасних розвинутих країн світу) характеризується такими рисами:— різноманітністю (плюралізмом) форм власності й рівноправним функціонуванням різних господарюючих суб’єктів (приватних, колективних, державних);— високим рівнем розвитку продуктивних сил і наявністю розвинутої ринкової інфраструктури суспільства;— оптимальним поєднанням ринкового механізму з державними методами регулюванням економіки, які органічно переплітаються і доповнюють один одного;— орієнтацією на посилення соціальної спрямованості розвитку економіки.
Найбільш ефективними і конкурентоздатними наприкінці XX ст. з усіх сформованих національних моделей економічних систем є американська і японська моделі.
Висока ефективність цих національних моделей пояснюється такими факторами:
- інноваційною структурою капіталовкладень і високим рівнем витрат на НДПКР (науково-дослідницькі і проектно-конструкторські роботи);
- наявністю висококваліфікованої робочої сили;
- комплексом розвинутої інфраструктури;
- специфічними системами стимулювання високої якості
продукції;
- оптимальною системою менеджменту.
- Малі, середні цикли. Довгі хвилі (цикли) Н.Д. Кондратьєва в економіці.
Загальну тривалість циклу вимірюють часом (місяць, рік і т.д.) між двома сусідніми вищими або двома сусідніми нижчими точками економічної активності.
За тривалістю економічні цикли поділяють на короткі (малі) - коливання ділової активності 3-4 роки; середні - коливання ділової активності 7-11 років та великі (довгі хвилі) - з періодичністю 40-60 рр.
Малі цикли пов'язані з відновленням рівноваги на споживчому ринку. Матеріальною основою малих циклів є процеси, що відбуваються у сфері грошових відносин. Малі цикли розмежовуються грошовими кризами.
За змістом грошові кризи виступають як кризи сфери грошового обігу і кризи сфери кредиту.
Середні цикли пов'язані зі зміною попиту на засоби виробництва.
Матеріальною основою періодичності середніх циклів є необхідність оновлення основного капіталу.
Основною властивістю промислового циклу є коливання темпів зростання ВНП за період часу, коли економічна система проходить чотири фази: пожвавлення, підйом, бум, падіння.
Тривалість падіння вимірюється часом між вищою і наступною нижчою точками ділової активності, а підйом - між нижчою і наступною вищою точками ділової активності.
Серед найважливіших причин циклічності в економіці більшість економістів називають коливання співвідношеннями між споживанням і інвестиціями.
Рецесія - падіння обсягу національного виробництва протягом 6 місяців і до року.
Депресія - падіння обсягу національного виробництва, яке супроводжується високим рівнем безробіття і триває декілька років.
Поява у 1925 р. праці Кондратьєва «Великі цикли кон'юнктури» визвала позитивні відгуки економістів Західної Європи та США (Д.М. Кейнс, С. Кузнець, У. Мітчел, І. Фішер та інші). Н.Д. Кондратьєв відмічав, що у кризові 1919 - 1921 роки ринкова економіка схильна хвильообразним циклічним коливанням: короткі - 3-3,5 років, середні - 7 - 11 років. Ці коливання мають обернений характер, тобто спад змінюється пожвавленням та підйомом, економічна рівновага «самовідновлюєтья» (не без допомоги економічних агентів та факторів). Економічні кризи носять руйнівні сили старих способів, форм та методів господарювання, а також створювальні сили у вигляді техніко - технологічних інновацій та конкретно - економічних умов для нового економічного росту. Найвеликою заслугою Кондратьєва є той факт, що економічна кон'юнктура (за його визначенням, це синонім економічної динаміки) - постійний процес, в складі якого є два види руху - один відображає хвильообразні, спонтанні обратимі процеси, а другий - необратимі, еволюційні, що відображають поступовий развиток виробничих сил суспільства.
Спираючись на теорію великих циклів Кондратьєва, окремі економісти світу роздумують про сучасний та майбутній стан економічної динаміки.
Завдання 2.
1. в)
2. в)
3. б)
4. г)
5. б)
Завдання 3.
- Інфляція попиту – це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту.
- Монопсонія – це ситуація, при якій існує тільки один покупець або група покупців, що сумісно приймають рішення.
- Продуктивність праці – це виробіток продукції на одного працюючого.
- Рента – це дохід не тільки від фактору виробництва "земля", але й будь-якого іншого фактора, пропозиція якого обмежена.
- Пропозиція – це кількість певного товару, яку виробники бажають виготовляти і продавати за кожної ціни протягом певного періоду часу за інших однакових умов.
