ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №6
Завдання 1.
- Необхідність і суть державного регулювання економіки. Економічні функції держави.
Держава виконує свої економічні функції, застосовуючи різноманітні форми і засоби впливу на економіку. Серед основних форм державного регулювання ринкової економіки слід виділити:
– фінансове регулювання (через систему фіскальної політики);
- грошово-кредитне регулювання (через регулювання грошової маси і процентної ставки);
- цінове регулювання (корекція рівня цін товарного ринку);
- структурне регулювання (через зміну галузевої ст-ри економіки і, відповідно, ст.-ри попиту і пропозиції на ринку);
- соціальне регулювання (соціальний захист населення через державний перерозподіл доходів);
- адміністративне регулювання (через застосування неекономічних методів впливу на економічне життя).
Найбільше значення сьогодні має фінансове, грошово-кредитне, структурне і соціальне регулювання економіки.
Становлення та зміцнення держави як суспільного інституту супроводжувалися розвитком численних її функцій, включаючи економічні. Виникнення економічних функцій держави є результатом розвитку продуктивних сил, об”єктивних його потреб. Виникало багато загальних проблем: забезпечення неподільності території держави як середовища господарської діяльності, зовнішньої та внутрішьної безпеки, розвиток шляхів сполучення, управління тощо.
Економічні функції держави знаходяться у постійній динаміці. Держава завжди виконувала і виконує функції не лише інструменту реалізації інтересів суспільства в цілому. Держава має великі можливості впливу на економіку, може стимулювати або затримувати розвиток тих чи інших виробничих відносин, виконувати прогресивну та регресивну роль. Держава є верховним власником. Розмаїття галузевої та відтворювальної структури, різниця темпів економічного зростання й динаміки циклу, рівнів суспільної продуктивності праці спричинили необхідність державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Поступово склалися головні форми такого регулювання.
Держава завжди повинна впливати на проведення як внутрішньо економічної, так і зовнішньоекономічної політики. Вільність різних суб”єктів у проведенні економічної політики заради власних інтересів може привести до досить негативних наслідків для економіки країни, отже необхідність державного регулювання є очевидною.
Здійснюючи цю функцію, держава забезпечує економічні інтереси нації, створює умови для реалізації її права на самовизначення та суверенітет; побудову цивілізованого суспільства.
Економічну роль держави слід досліджувати в двох аспектах - забезпечення нею загальносуспільних інтересів та інтересів панівних верств населення.
Отже, Ек функції держави – сукупність конкретних видів діяльноті держави. Держава в ек сфері виконує такі функції: 1) створення правової бази субєктів ринк ек. 2)формування конкурентного середовища, його захист 3) регулювання зовнішньо ек діяльності 4) виробництво сусп товарів і благ 5) розподіл і перерозподіл доходів 6)розробка і здійснення науково обгрунтованої і цілеспрямованої державної структурної політики. конкретними обєктами ДРЕ є ек цикли, ек проблеми, соц проблеми, структура, НТП, умови нагромадження і інвестування діяльності, грошовий оббіг, інфляція, платіжний баланс . субєктами ДРЕ є держава, фіз та юр особи .
- Економічна система суспільства, її сутність та структурні елементи.
Історія розвитку суспільства являє собою цілий ряд економічних систем, які змінювали одна одну. В економічній науці існують різні підходи щодо їх класифікації. Найбільш поширена класифікація всього розмаїття підходів на основі двох ознак: за формою власності на засоби виробництва, за способом управління господарською діяльністю.. Щ Відповідно до цих класифікаційних ознак виокремлюють традиційну, адміністративно-командну, ринкову та змішану економічні системи.
Система – сукупність взаємоповязаних і розміщених у певному порядку елементів певного цілісного утворення. Кожна система має такі риси: цілісність, загальна мета, саморух, упорядкованість, стійкість, самоорганізація.
Економіка – багатовимірна система що має багато елементів, що взаємодіють і взаємоповязані. Кожна система має закони розвитку. Різні вчені по різному визначають ек системи:
Економічна с-ма – об’єктивна єдність закономірно пов’язаних одне з одним явищ та процесів ек життя.
Під економічною системою розуміється реальна національна ек-ка, тобто ек-ка окремої країни з її внутрішньогалузевою стуктурою, фірмами, підпр-вами, сімейними гсподарствами.
Основні складові частини економічної системи:
1)провідний тип власності;
2)основні групи об’єктів сусп вир-ва і відносини між ними;
3)принципи організації вир-ва об, розп, спож;
4)господарчий механізм.
Критеріями класифікації ек с-м є форми планування та управління, форми власності, ринку, ніноутворення і т.д. На основі цих критеріїв виділяють ком-адм с-му, ринкову ек-ку.
Ринкова ек-ка – різноманітність форм власності при домінуванні приватної, панування товарно-грошових відносин, свобода підприємництва, конкурентний механізм гсподарювання, матуріальне стимулювання, вільне ціноутворення, регулююча економічна роль держави, особиста свобода, домінування індивідуального інтересу тощо.
Адміністративно-командна с-ма заснована на пануванні державної власності, одержавленні народного господарства, відсутності конкуренції, директивному плануванні, неринкових господарських зв’язках, зрівняльному характері розподілу, ігноруванні законів товарно-грошового обігу тощо.
Змішана економічна с-ма – різноманітність форм власності та господорювання, якісні зрушення у відносинах приватної власності, конкурентний механізм, значна економічна роль держави, прогнозування соц-економічних процесів. Огбов’язковими особливостями змішаної ек-ки є її високий ек розвиток та соціальна направленість.
Перехідна економічна с-ма характерна для країн, які звільнились від недоліків адміністративно-командної системи. В таких умовах трансформаційні проецси відбуваються суперечливо, бурхливо, з гострими соц- ек-чними потрясіннями, кризовими явищами.
Завдання 2.
1. а)
2. в)
3. а)
4. г)
5. г)
Завдання 3.
- Інфляція – це тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей.
- Монополія – це підприємство або група підприємств, що випускає значну частину продукції даної галузі, або декількох галузей і може диктувати ринку ціни.
- Гранична корисність – це додаткова корисність, яку отримує споживач із додаткової одиниці товару або послуги, яку буде втрачено у випадку відмови від цієї одиниці.
- Трансакційні витрати – це витрати, що забезпечують перехід прав власності з одних рук в інші та охорону цих прав.
- Попит – це потреби людей, представлені на ринку і забезпечені грошима; іншими словами, попит це платоспроможні потреби людей.