ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №4
Завдання 1.
- Взаємодія попиту і пропозиції з ціною. Еластичність попиту і пропозиції.
Взаємодія попиту і пропозиції відбувається в конкурентній боротьбі, причому на нижчій стадії капіталізму в механізмі його дії домінували елементи стихійності. Урівноваження попиту і пропозиції відбувається внаслідок вільної конкуренції, ціноутворення, стихійного переливання капіталів усередині галузей та між галузями, економічними кризами тощо. На сучасному етапі в механізмі дії закону попиту і пропозиції переважають елементи свідомого регулювання, організованості та планомірності, властиві кожному суб'єкту підприємницької діяльності, будь-якій формі власності, передусім державного регулювання.
Еластичність — міра чутливості попиту і пропозиції до зміни факторів, які їх визначають, насамперед до зміни вартості товарів.
У кількісному вираженні еластичність означає ступінь або міру реагування однієї змінної величини внаслідок одновідсоткової зміни другої змінної величини (таке визначення дали англійські економісти Р. Піндайк і Д. Рубенфільд). Найважливішу роль в еластичності попиту і пропозиції відіграють зміни величини попиту залежно від ціни.
Основними факторами, що впливають на цінову еластичність попиту, є такі:
1) наявність якісних взаємозамінних товарів та рівень цін на них (чим більше таких замінників і чим нижчі ціни на них, тим еластичніший попит);
2) питома вага продукту в доходах споживача (чим важливіше місце посідає певний продукт у бюджеті споживача, тим вища еластичність попиту на нього за незмінності всіх інших умов);
3) тривалість періоду для здійснення вибору (чим довший період часу для прийняття рішень, тим еластичніший попит на товар);
4) тип товарів, зокрема їх поділ на предмети розкоші й товари широкого вжитку (попит на предмети розкоші переважно еластичний, на товари широкого вжитку — нееластичний).
Еластичність попиту залежно від зростання ціни переважно є від'ємною величиною. Це означає, що із зростанням ціни попит на товар зменшується.
Головними особливостями еластичності попиту на товар є зростання еластичності на нього із зростанням його замінників і наближенням їх якості (сукупності споживчих вартостей), або із збільшенням можливостей його використання
Аналогічно вимірюється еластичність пропозиції — залежна від ціни відсоткова зміна пропонованої кількості товарів внаслідок одновідсоткового зростання ціни. Переважно таке значення еластичності позитивне, оскільки вища ціна — стимул для виробників збільшувати випуск товарів. При цьому особливістю ринкового механізму є те, що попит еластичніший, ніж ціна, протягом тривалого, а не короткого проміжку часу.
Найважливішими факторами, що впливають на еластичність пропозиції (крім цін), є кількість товаровиробників, очікування (цінові та інші) суб'єктів економічної діяльності, величина встановлюваних державою податків, фактор часу тощо.
- Роздержавлення, приватизація та демонополізація як основи ринкової трансформації економіки України.
Основний зміст складного і суперечливого процесу трансформаційних змін в економіці України визначають радикальні перетворення в системі виробничих відносин і передусім у формах власності на засоби та результати виробництва.
Реформа відносин власності теоретично і практично означає:
- звільнення економіки від адміністративно-командних методів управління, легалізацію та утвердження об'єктивно зумовлених ринкових відносин;
- формування багатоукладної ринкової економіки, в якій ефективно взаємодіють різноманітні форми власності;
- відродження класу реальних власників, дбайливих господарів як гаранта економічної, політичної і соціальної стабільності в суспільстві.
Зміст реформи відносин власності становлять реальні процеси роздержавлення та приватизації власності.
Роздержавлення — це процес обмеження втручання держави в економіку, переведення державних підприємств на комерційні засади господарювання, створення умов для зростання кількості господарюючих суб'єктів.
Роздержавлення стало основою першого етапу реформ в Україні, в ході якого визначилися два способи роздержавлення: корпоратизація і комерціалізація:
Корпоратизація — підготовчий процес до приватизації великих підприємств шляхом акціонування їх та виведення зі сфери прямого державного управління
Комерціалізація — роздержавлення підприємств комунальної власності, які раніше входили у вертикальну систему торгів, трестів, управлінь, надання їм прав юридичної особи та переведення їх на режим самофінансування
Роздержавлення за своєю суттю є передусім антибюрократичним заходом, його безпосередній результат — звільнення підприємств від прямої і безпосередньої державної опіки, яка фактично позбавляла їх господарської самостійності, ініціативи й стимулів, а для самої держави ставала непосильним тягарем як з точки зору оперативного управління підприємствами, так і в плані централізованого бюджетного фінансування.
Роздержавлення економіки стало початком об'єктивного процесу перетворень, створило господарюючим суб'єктам підґрунтя для приватизації власності.
Приватизація — це процес передачі або продажу об'єктів державної власності одноосібним чи асоційованим приватним власникам, що приводить до зміни форм власності.
Специфіка приватизаційного процесу в Україні відображає економічні, соціальні й політичні особливості, що мали місце в суспільстві і на які слід було зважати при проведенні реформ. Головними з них були:
— масштаби державної власності. На початок 90-х років питома вага її становила понад 90 % . Виключно в державній
власності була земля;
- механізм нагромадження майна і відсутність його справжньої оцінки. Протягом десятиліть багатство створювалося всім суспільством, а тому проблема його справедливого розподілу набула виняткового значення;
- високий рівень монополізму, що гальмував технічний і технологічний прогрес виробництва та призвів до втрати конкурентоздатності національної економіки;
- хаос в економіці, зумовлений розривом традиційних господарських зв'язків, знеціненням грошей і бартеризацією обміну;
- втрата навичок підприємницької діяльності та відсутність ринкового економічного мислення, домінування в ментальності переважної більшості населення установки на зрівнялівку як показник справедливості;
- відсутність сильної, професійної та демократичної влади, корумпованість чиновництва.
Способи приватизації в Україні передбачали викуп та безоплатну передачу об'єктів державної власності.
Викупу підлягали переважно невеликі державні підприємства. Приватизація крупних підприємств здійснювалася шляхом перетворення їх в акціонерні товариства. Частина державного майна (не менше 40 % вартості всього майна, що підлягало приватизації) приватизувалася безплатно.
Основним результатом реформування відносин власності в Україні є усунення державної монополії(демонополізація) на засоби виробництва. Переважна частина їх перейшла в руки індивідуальних та асоційованих приватних власників.
Досвід проведення широкомасштабної приватизації в Україні показує, що офіційна зміна титулів власності сама по собі не гарантує появи реальних власників з підприємницьким типом мислення та ринковою поведінкою.
Подальше реформування відносин власності передбачає зміщення акцентів із масштабів приватизаційного процесу на його ефективність. Це головне завдання наступного етапу реформ, змістовим наповненням якого є індивідуалізація форм грошової приватизації, створення сприятливого інвестиційного й інноваційного клімату, якісні зміни в механізмі державного регулювання.
Завдання 2.
1. б)
2. б)
3. г)
4. а)
5. б)
Завдання 3.
1. Девальвація – це офіційне зменшення золотого вмісту грошової одиниці чи зниження курсу національної валюти щодо золота, срібла, певної іноземної валюти.
2. Конкуренція – це економічний процес взаємодії і боротьби товаровиробників за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів, за отримання найбільших прибутків.
3. Кредит – це кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на визначений строк та під відсоток.
4. Первісне нагромадження капіталу – це це історичний процес відокремлення дрібних виробників від засобів виробництва, примусового позбавлення їх приватної власності й перетворення в бідних продавців своєї робочої сили, що передував власне капіталістичному нагромадженню.
5. Економічне благо – це блага економічної (трудової) діяльності людини, які існують в обмеженій кількості.