|
3.1
|
1.антропосоціогенез:сутність головні етапи та форми
|
|
3.2
|
2. Атомістична філософія Левкіппа-Демокрита.
|
|
3.3
|
4. Будова суспільства. Соціальні відносини. Соціальні групи.
|
|
3.4
|
5. Відмінності суспільного пізнання від природничо-наукового
|
|
3.5
|
6. Вчення І. Канта про пізнавальні здібності людини.
|
|
3.6
|
7. Вчення Парменіда про "істинне буття" та пізнання. Апорії Зенона.
|
|
3.7
|
8. Групи соціально-філософських концепцій: апологетичні, нігілістичні, нейтральні.
|
|
3.8
|
9. Джерела, складові частини і сутність філософії марксизму.
|
|
3.9
|
10.Діалектика конкретного й абстрактного. Метод сходження від абстрактного до конкретного.
|
|
3.10
|
11. Діалектика, метафізика і поняття розвитку.
|
|
3.11
|
12. Діалектико-матеріалістичне рішення проблеми природи й походження свідомості.
|
|
3.12
|
13. Діалектична філософія Геракліта.
|
|
3.13
|
14. Єдність і різноманіття історичного процесу.
|
|
3.14
|
15. Загальна характеристика античної філософії
|
|
3.15
|
16. Загальна характеристика елліністичної філософії.
|
|
3.16
|
17. Загальна характеристика німецької класичної філософії
|
|
3.17
|
18. Загальна характеристика та течії філософії Відродження
|
|
3.18
|
19. Загальна характеристика філософських поглядів Г. Гегеля
|
|
3.19
|
Загальна характеристика цивілізаційної концепції суспільства.
|
|
3.20
|
Закон взаємного переходу кількості в якість та його поняттєве поле.
|
|
3.21
|
22.Закон єдності і боротьби протилежностей та його поняттєве поле.
|
|
3.22
|
Зміст категорії "рух" та її поняттєве поле.
|
|
3.23
|
Зміст поняття основного питання філософії. Його сторони.
|
|
3.24
|
Ірраціоналізм та філософія життя (Ф. Ніцше та А. Бергсон).
|
|
3.25
|
Категорії "буття" і "субстанція" в історичному розвитку.
|
|
3.26
|
Концепції постіндустріального суспільства.
|
|
3.27
|
Концепції суспільного договору та громадянського суспільства в філософії Нового часу.
|
|
3.28
|
Концепція суспільного прогресу Г. Гегеля.
|
|
3.29
|
Критерій істини та концепції істини (прагматична, фаллібілістична, діалектико-матеріалістична).
|
|
3.30
|
Матерія як субстанція. Історичні зміни змісту категорії "матерія".
|
|
3.31
|
Натурфілософія Мілетської школи.
|
|
3.32
|
Об’єкт, предмет і структура філософії.
|
|
3.33
|
Пізнання як предмет філософського аналізу.
|
|
3.34
|
Проблема відчуження в філософії марксизму.
|
|
3.35
|
Проблема людини в філософії екзистенціалізму.
|
|
3.36
|
Проблема людини і смислу життя в філософії екзистенціалізму.
|
|
3.37
|
Проблема методу в філософії Ф. Бекона. Вчення про "примари".
|
|
3.38
|
40.Проблема природи свідомості та різні підходи до її вирішення.
|
|
3.39
|
41. Проблема свободи і необхідності в філософії Б. Спінози.
|
|
3.40
|
42. Проблема співвідношення віри та розуму у філософії Середньовіччя.
|
|
3.41
|
43. Проблеми свободи і відповідальності в філософії екзистенціалізму
|
|
3.42
|
44. Раціональне пізнання: поняття, судження й умовиводи.
|
|
3.43
|
45.Рівні, форми та відповідні методи теоретичного пізнання.
|
|
3.44
|
46. Розуміння істини як відповідності в ідеалізмі і матеріалізмі
|
|
3.45
|
47. Розуміння категорій простору і часу в діалектичному матеріалізмі. Принцип єдності буття.
|
|
3.46
|
48. Світогляд: головне світоглядне питання, основні сторони, будова, типи.
|
|
3.47
|
49. Сенсуалізм і раціоналізм у філософії 17 сторіччя.
|
|
3.48
|
50.Складність визначення змісту поняття філософії
|
|
3.49
|
51. Специфіка індуктивного і дедуктивного методу в філософії нового часу
|
|
3.50
|
52.Сторони цілого і його поняттєве поле. Ціле як загальне ікатегорія всезагального в їхній єдності
|
|
3.51
|
53. Субстанціональне та реляційне розуміння категорій простору і часу
|
|
3.52
|
54. Сукупність і цілісність. Цілісність як образ і ціле як поняття.
|
|
3.53
|
55.Сумнів, cogito, дуалізм, нативізм і проблема методу в філософії Р. Декарта.
|
|
3.54
|
56. Сутність і характеристика типів раціоналізму в філософії Нового часу.
|
|
3.55
|
57.Сутність матеріалістичного розуміння історії
|
|
3.56
|
58. Сутність та історичні форми позитивізму.
|
|
3.57
|
59. Схоластика і проблема універсалій (номіналізм, реалізм і концептуалізм).
|
|
3.58
|
60.Теорія подвійної істини (аверроїзм, Шартрська школа, У. Оккам).
|
|
3.59
|
61.Трансцендентальна філософія І. Канта. Головні положення критичного періоду.
|
|
3.60
|
62.Феноменологічна філософія Е. Гуссерля.
|
|
3.61
|
63.Філософії тотожності Ф. Шеллінга.
|
|
3.62
|
64.Філософія активності Й.Г. Фіхте.
|
|
3.63
|
65.Філософія Аристотеля (вчення про буття, вчення про пізнання і душу, вчення про державу).
|
|
3.64
|
66.Філософія Платона (вчення про ідеї, теорія пізнання, вчення про державу).
|
|
3.65
|
67.Філософія позитивізму та неопозитивізму. Принципи верифікації та фальсифікації.
|
|
3.66
|
68.Філософія постпозитивізму. Концепція наукових революцій Т. Куна.
|
|
3.67
|
69.Філософія софістів. Сутність релятивізму.
|
|
3.68
|
70.Філософія Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю.
|
|
3.69
|
71.Філософські погляди Сократа
|
|
3.70
|
72.Форми чуттєвого та раціонального пізнання.
|
|
3.71
|
73.Функції філософії
|
|
3.72
|
74.Характеристика формаційного та цивілізаційного підходу до розуміння історичного процесу.
|
|
3.73
|
75.Чуттєве пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення. Особливість наочності.
|
