Найбільшим відкриттям Декарта, яке стало фундаментальним для подальшого розвитку психології,
можна вважати поняття про рефлекс і принцип рефлекторної діяльності. Схема рефлексу зводилася
до механічної реакції організму на подразнення. В уявленні Декарта організм тварини чи людини був
машиною, механізмом. При такому розумінні живе тіло не вимагало більше втручання душі;
функції «машини тіла», до яких відносяться «сприйняття, відображена ідей, утримання ідей в
пам'яті, внутрішні прагнення ... здійснюються в цій машині як рух коліщат годинника».Поряд з
ученням про тіло як механізм розроблялася проблема афектів (пристрастей) як тілесних станів,
які є регуляторами психічного життя. Термін «пристрасть», або «афект», в сучасній психології вказу
є на певні емоційні стани.
