66.Філософія Платона (вчення про ідеї, теорія пізнання, вчення про державу).

 
Платон (427 - 347 до н.е.) - великий мислитель, що пронизує своїми щонайтоншими духовними нитками усю світову філософську культуру; він - предмет нескінченних суперечок в історії філософії, мистецтва, науки і релігії. Платон був закоханий у філософію; усе філософствування цього мислителя є вираженням його життя, а його життя - вираженням його філософії. Він не лише філософ, але і блискучий майстер художнього слова, що уміє торкнутися щонайтонших струн людської душі і, торкнувшись їх, настроїти на гармонійний лад. 
Його справжні ім'я було Аристокл; Платоном, тобто "широкоплечим", його назвав Сократ. Після знайомства з Сократом Платон залишив свої захоплення (спорт, музику, вірші) і усе подальше життя присвятив філософії. Після смерті Сократа Платон багато мандрував, а у віці сорока років, повернувшись в Афіни, заснував власну школу, названу Академією. 
Філософія Платона складається з 3 частин. 
1. Діалектика - вчення об буття. 
2. Фізика - вчення про природу. 
3. Етика - вчення про моральність. 
Платон (427-347рр. до н.е.) древньо-грецький філософ, родоначальник платонізму. Навчався у Кратіла і Сократа). Він виступив у ролі творця першої послідовної системи ідеалізму, яка одержала назву – лінії Платона. Він перший визначив філософію як науку, що будується на абстрактних поняттях (ідеях). Ним були розглянуті слідуючі проблеми: вчення про буття; теорія пізнання; людина та суспільство…Вчення про буття. Основа розуміння буття грунтується на ідеалістичному розв”язанні основного питання філософії. Первинним у бутті виступають ідеї, абстрактні поняття, які носять назву – універсалій. З точки зору Платона, ідеї вічні, незмінні, досконалі, і тому становлять буття у найбільш можливій повноті свого вияву. Що ж до матерії, то вона собою являє “нульове буття”, або небуття, ніщо. Ідеї та матерія активно співіснують і взаємодіють.Теорія пізнання. Процес пізнання являє собою пригадування душі. Такою здатністю наділена тільки людська душа, яка до переселення в тіло існує в царстві ідеї. Людина та суспільство. Існують як єдине ціле. Індивідуальна добродійсність і суспільна справедли-вість – це два основні полюси людського життя, котрі повинні бути узгоджені між собою. Цінним для сьогодення є ідеї Платона про те, що держава не повинна бути узурпатором, а має працювати на благо суспільства, і керувати нею повинні чесні і кваліфіковані люди (філософи). (“Софіст”, “Політик”, “Мінос”). 
У рамках своєї ідеалістичної теорії Платон розробив вчення про доброчесність, а також створив теорію ідеальної держави. Платон є засновником об'єктивно- ідеалістичній теорії, яка стала основою усього подальшого розвитку європейської філософської думки.