14. Єдність і різноманіття історичного процесу.

 
Між подіями історії теж існують певні об'єктивно обумовлені залежності, котрі ніяка свобода волі не може змінити. Подібні залежності - це закони історії. Отже, в історії є свої закони. Однак ці закони характеризуються деякими важливими особливостями. 
1. Необхідно враховувати, що на розвиток подій в історії індивідуальні та неповторні обставини здійснюють більший вплив, ніж у природі. Такі обставини є випадковими, тобто не мають однозначної необхідної обумовленості. 
2. Необхідно взяти до уваги, що історичні процеси, на відміну від природних, відбуваються не "самі собою", незалежно від людей. Історія твориться не богами або якимись невідомими силами - її творять люди. 
Звідси випливає принципова особливість законів історії: необхідною умовою їх дії є свідома діяльність людей. Закони історії зумовлюють "множинність можливостей", які можуть по-різному реалізуватися, або зовсім не реалізуватися. "Множинність можливостей" не має фіксованих, незмінних меж; нові ідеї та проекти суспільної перебудови, що знайшли підтримку в суспільстві, можуть сприяти появі нових можливостей. Залежність результатів дії законів історії від свідомості й волі дійових осіб призводить до того, що ці закони намічають лише загальну тенденцію щодо розвитку соціальних процесів у деякому напрямку або ймовірний вектор суспільного розвитку. Прояви єдності історичного процесу різноманітні: встановлення ек. пріоритетів і інших перетинів поміж країнами, розвиток товарно-грошових відносин, що стимулює рухливість населення, консолідацію народностей, зростання міст. Чинниками інтеграції виступають машинна техніка, транспорт, наука, освіту, обміну інформацією і культурними цінностями Реальна історія протікає водночас у конкретних різноманітних формах. Однією з джерел різноманіття є нерівномірність історичного поступу. На одній й тій же економічній і схожій природній основі нерідко функціонують дуже різнія способи життєдіяльності, культури, надбудовні форми. Єдність і розмаїття не діють роз'єднано. Єдність людського роду, загальна спрямованість історичного процесу узгоджується з збереженням самобутності етносів, розмаїттям шляхів розвитку всесвітньої історії, наявністю можливостей історичного вибору.