12. Діалектико-матеріалістичне рішення проблеми природи й походження свідомості.

 
У "Діалектиці природи" Енгельс розгорнув діалектико-матеріалістичне розуміння природи і найважливіших проблем теоретичного природознавства. Він ставив завдання розкрити об´єктивну діалектику у природі і тим самим обгрунтувати необхідність свідомої матеріалістичної діалектики у природознавстві, конкретній науці і усунути з неї ідеалізм, метафізику і агностицизм; дати діалектико-матеріалістичне узагальнення найважливіших результатів розвитку природознавства і тим самим обгрунтувати загальність основних законів матеріалістичної діалектики як методу пізнання.У "Діалектиці природи" Енгельс здійснює класифікацію форм руху матерії і відповідно до цього класифікацію наук, що вивчають ці форми руху.У праці "Анти-Дюрінг" у процесі критичного розгляду системи філософа-ідеаліста Є. Дюрінга він викладає, власне, діалектико-матеріалістичне розуміння ключових проблем сучасної філософської науки: матеріалістичне розуміння природи мислення, свідомості; проблему руху і розвитку, простору і часу; обгрунтування матеріалістичної єдності світу. Аналізуючи історико-філософський процес, Енгельс доходить висновку, що філософії як науці про "світ у цілому" приходить кінець, від неї залишається тільки формальна логіка і діалектика. У нових історичних умовах філософія може змінювати свою форму. Основою розвитку мислення та його категорій є змінюваність природи людиною. А філософія вивчає спосіб фіксації об´єктів дійсності у пізнанні, отже, предметом філософії є відношення мислення до буття. 
Категорія свідомість є вихідною для аналізу всіх форм духовного життя людини. Незважаючи на це, питання про визначення свідомос-ті і її походження є одним із найбільш складних у філософії.Можна виділити чотири можливих варіанта розвитку свідо-мості. Перший — божественний, сформований у рамках релігійного світогляду, — полягає в тому, що свідомість людини є божественним дарунком, який разом з людиною властивий тільки Богові. У такому випадку свідомість як дарунок божественний постає властивій люди-ні відразу після її появи. Другий варіант — космічний. Він пов’язаний з тим, що невизначена кількість років тому на землі з’явилися перші живі космічні прибульці, які й заснували весь рід людський. Третій розкривається відповідно до концепції панспермії, відповідно до якої людина з’явилася з тих первинних органічних кліток, які були занесе-ні на планету Земля метеоритами. Подальша їх еволюція призвела до зміни форм життя. І, нарешті, четвертий варіант — еволюційний, яко-го дотримується більшість учених і філософи-матеріалісти. Перші дві моделі — абстрактні і позаеволюційні, другі дві — еволюційні. Правда, є ще одна — містична модель, якої дотримуються на Сході (переваж-но в Тібеті і Індії) і в якій так само розглядається еволюція мислячих істот на Землі, але її важко віднести до наукових концепцій, скоріше, вона нагадує релігійну модель, тому що наші попередники за таким сценарієм володіли надзвичайною могутністю, а на Землі скоріше відбувалася не еволюція, а деградація розумного і духовного начала. Перші дві моделі розглядати немає сенсу, тому що ніякої достовір-ної інформації про божественно або космічне походження людини немає. Третя модель у цілому за виключенням початку зводиться до четвертої. Тому доцільно розглянути тільки четверту. Згідно з цією моделлю, становлення життя на Землі пройшло тривалий еволюційний процес.Первинний етап цього процесу — формування неживої речовини у Всесвіті — пов’язують з концепцією Великого Вибуху, що, за оцін-ками сучасних фізиків-теоретиків, відбувся приблизно 14 млрд ро-ків тому. У цей час проходило формування нашого Всесвіту шляхом розтікання (у результаті вибуху) первинних мас. Внаслідок розши-рення середня температура Всесвіту знижувалася, падав й його тиск. У результаті таких процесів приблизно 4–5 млрд років тому Всесвіт прийняв сучасний вид. З цього моменту і почалося формування жи-вої матерії. Однак більшу частину цього часу зайняла еволюція най-простіших одноклітинних, що володіють примітивною подразливіс-тю, і потім формування різноманітного тваринного світу. На цьому етапі повинна була працювати теорія Ч. Дарвіна. У хребетних тварин виникали лише елементарні форми психіки, сприйняття. Інтелект з’являється лише у вищих форм тварин, насамперед мавп. Третьою найважливішою умовою виникнення і еволюції свідомості є формування культури, що виконує найважливішу функцію передачі накопиченого знання від покоління до покоління. Завдяки свідомості суб’єкт виділяє себе з навколишнього середовища і постає активним.