Тема 4: Теорія загальної макроекономічної рівноваги

Довгострокова крива сукупної пропозиції – виражає взаємозв’язок між обсягом національного виробництва і рівнем цін після того, як всі ціни та заробітна плата пристосувалися. Довгостроковий період – проміжок часу, протягом якого величина сукупної пропозиції відновлюється на рівні потенційного випуску, а рівноважний рівень цін змінюється на потрібну для цього величину. Ефект храповика – ціни легко підвищуються, але важко знижуються. Інвестиційний попит – попит підприємців на засоби виробництва для відновлення зношеного капіталу і збільшення реального. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції – за цією моделлю зарплата змінюється не так легко і швидко. Класична дихотомія – представлення економіки у вигляді двох відокремлених один від одного секторів: реального і грошового. Короткострокова крива сукупної пропозиції – будується для даного рівня середніх витрат  виробництва при кожному можливому значення випуску. Класична модель сукупної пропозиції – це модель згідно з якою сукупна пропозиція не залежить від рівня цін, оскільки заробітна плата й ціни є абсолютно гнучкими. Короткостроковий період – період довгострокової нерівноваги, час після шоку сукупного попиту або сукупної пропозиції, протягом якого рівноважний обсяг сукупної пропозиції відхиляється від потенційного випуску, а рівноважний рівень цін нестабільний, тому що не відповідає своєму довгостроковому значенню. Крива сукупного попиту – відображає зміни, що відбуваються в поведінці споживачів по мірі зростання цін. Крива сукупної пропозиції – шкала, графічно представлена у вигляді кривої, що показує рівень реального внутрішнього обсягу продукції, який буде вироблено за кожного можливого рівня цін та за інших рівних обставин. Макроекономічна рівновага – стан, коли відбувається ідеальний збіг запланованих обсягів покупок і продажу для всіх економічних агентів з реальни виробництвом благ. Нецінові фактори сукупного попиту – різноманітні шоки – раптові зміни умов рівноваги на ринках, викликані заходами економічної політики, зовнішньоекономічними, політичними та природними чинниками. Нецінові фактори скупної пропозиції – чинники, що викликають підвищення або зниження очікуваного рівня середніх витрат при кожному можливому обсязі сукупному випуску. Номінальні змінні – виражаються у грошах – наприклад, номінальна зарплата, номінальний ВВП. Попит держави – попит на вітчизняні й імпортні товари та послуги для виробництва суспільних благ і державних інвестицій. Попит закордону – попит на блага певної країни, який залежить від співвідношення цін на вітчизняні та зарубіжні товари, та обмінного курсу національної валюти. Потенційний ВНП – такий реальний обсяг ВНП, який виробляється в країні за умов повної зайнятості та повного і раціонального використання усіх видів ресурсів, тобто коли фактична норма безробіття дорівнює природному рівню безробіття. «Провал координації» - в умоваї недосконалої інформації при ринки учасники ринку обирають найменш ризикований варіант поведінки, безпрограшний для фірми, але не обов’язково для споживачів. Проміжний відрізок кривої – відображає розширення обсягу сукупної пропозиції під впливом зростання цін до максимально можливого рівня. Реальні змінні – одночасно впливають як на величину потенційного випуску, так і на короткострокову криву сукупної пропозиції. Регресивний розрив – величиниа, на яку повинен зрости сукупний попит для того, щоб підвищити рівноважний рівень ВВП до не інфляційного рівня повної зайнятості. Синергічний ефект – зростання ефективності за рахунок системного використання обмежених ресурсів на пріоритетних напрямках соціально – економічного розвитку країни. Соціально-економічна рівновага – такий стан країни, при якому економічний розвиток підпорядкований досягненню стратегічних соціальних цілей суспільства. Споживчий попит – платоспроможний попит домогосподарств на споживчі товари. Структура сукупного попиту – споживчі витрати населення + приватні інвестиції в державну економіку + державні закупки товарів і послуг – чистий експорт Сукупна пропозиція – загальний обсяг товарів та послуг в економіці, який може бути запропонований фірмами при певному рівні внутрішніх цін. Сукупний попит – загальний обсяг вітчизняних товарів і послуг, які готові купити домогосподарства, фірми та уряд країни. Цінові фактори сукупної пропозиції – визначають нахил короткострокової кривої сукупної пропозиції . Явище гістерезису – втрати частини виробничого потенціалу внаслідок того, що падіння виробництва виявилося достатньо стійуим і довгостроковим.