- Антициклічні показники – запаси готової продукції, запаси факторів виробництва, рівень безробіття, рівень інфляції, рівень банкрутства.
- Ациклічні показники – такі, які безпосередньо не пов’язані з діловим циклом.
- Дезінфляція – зниження темпів зростання цін у період рецесії, погіршення кон’юнктури ринку.
- Детерміністські теорії – економічні цикли з’являються зі стійкою регулярністю, причому для всіх циклів характерні одні й ті ж самі властивості.
- Дефляційний (прецесійний, регресивний) розрив – величина, на яку повинен зрости сукупний попит для того, щоб підвищити рівноважний рівень ВВП до не інфляційного рівня повної зайнятості.
- Довгі (великі) хвилі М. Кондратьєва – довгі (60 років) хвилі, що впливають на економічну кон’юнктуру.
- Економічний цикл – постійне повторення періодів підйому і спаду екон. Активності, що відбивається через зміни взаємозалежних показників – темпу екон. Росту, рівнів зайнятості, виробництва і інфляції.
- Ефект Танзі-Олівера – свідома затримка платниками податків термінів внесення податкових платежів в держ. Бюджет в умовах підвищеного рівня інфляції.
- Ефект Фішера – національні процентні ставки відображають можливі рівні інфляції.
- Закон Оукена – емпірично встановлена зворотна залежність між рівнем безробіття й обсягом виробленого ВВП, кількісне значеня якої коливається в межах від 2 до 3 %.
- Імпульсно-поширювальний підхід – екон. Цикли є наслідком випадкових впливів (імпульсів), що викликають в економіці циклічну модель відгуку.
- «Індекс злиднів» - сума рівнів безробіття й інфляції як двох основних показників макроекономічної нестабільності.
- Індекс Ласпейреса – показує, як змінюються ціни за два періоди, що порівнюються, якщо структура виробленого ВВП залишається незмінною.
- Індекс Пааше – частково усуває обмеженість індекса Ласпейреса, оскільки вагомою в даному випадку є товарна структура виробництва поточного року.
- Індекс споживчих цін – характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
- Індекс Фішера – середнє геометричне значення індексів Ласпейреса і Пааше, який усуває їхню обмеженість.
- Інституційне безробіття – це безробіття, яке зумовлене правовими нормами, що впливають на попит і пропозицію праці.
- Інституціально – соціологічна школа зайнятості – проблеми в області зайнятості можуть бути вирішені з допомогою інституціальних реформ.
- Інфляційний податок – вимушена плата всіх екон. Агентів в результаті зростання середнього рівня цін, яка перерозподіляє частину їхніх доходів на користь держави.
- Інфляційний розрив – величина, на яку повинен скоротитися сукупний попит для того, щоб зменшити рівноважний рівень ВВП до не інфляційного рівня повної зайнятості.
- Інфляція витрат – виникає як наслідок підвищення середніх витрат на одиницю продукції і зниження сукупної пропозиції.
- Інфляція попиту – виникає як наслідок надлишкових сукупних витрат в умовах, близьких до повної зайнятості.
- Кейнсіанська теорія бізнес-циклу – інвестиційні витрати-основні джерела імпульсу, що викликає циклічні коливання.
- Кейнсіанська школа зайнятості – обсягу доходу відповідає певний рівень зайнятості.
- Контрактна теорія зайнятості – концепція, основана на синтезі неокласичних уявлень із кейнсіанськими.
- Концепція гнучкого ринку – за основу взяте положення про необхідність дерегламентації ринку праці, переходу до більш гнучких, функціонально індивідуалізованих і нестандартних форм зайнятості.
- Концепція політичних шоків – циклічні коливання обсягів випуску є результатом періодичної зміни характеру монетарної політики.
- Крива Беверіджа – показує оберену залежність між числом вакансій і рівнем безробіття.
- Крива Філліпса – графічна можедь, що показує обернену залежність в короткостроковому періоді між рівнем інфляції та рівнем безробіття.
- Латентна (подавлена) інфляція – вид інфляції закритого типу, коли вона проявляється у вигляді постійного дефіциту товарної маси.
- Моделі взаємодії мультиплікатора й акселератора – імпульсом для виникнення циклічних коливань в економіці служить автономне збільшення якої=небудь складової автономного попиту.
- Модель ділового циклу А. Бернса і У. Мітчелла – обумовлює екон. Ріст, відомий як зростаючий тренд, а цикл ділової активності являє собою коливання навколо тренда.
- Модель екон. циклу Калдора – спроба пояснити циклічні коливання екон. Активності ендогенними чинниками, якими виступають процеси формування заощаджень і інвестицій у різноманітних фазах циклу ділової кон’юнктури.
- Модель економічного циклу Самуельсона-Хікса – рівень цін і ставка відсотка постійні, при цьому модель розглядає тільки ринок благ.
- Модель коливань розмірів інвестицій у запаси Ллойда Мецлера – за несподіваним збільшенням попиту виникає незаплановане збільшення виробництва і скорочення запасів, і навпаки – за скороченням попиту піде скорочення виробництва і ріст запасів.
- Монетаристська концепція зайнятості – ринкова економіка являє собою самонастроювану систему, ціновий механізм котрої самий визначає раціональний рівень зайнятості.
- Неокласичні теорії бізнес-циклу – моделі з абсолютно гнучкими цінами і зарплатою, у яких імпульси сукупного попиту можуть породжувати не тільки зміни в пропозиції, але й циклічні коливання.
- Неокласична теорія зайнятості – регулятором ефективної зайнятості повинен служити ринковий механізм.
- Природний рівень безробіття – частка безробітних, яка відповідає доцільному рівню повної зайнятості в економіці, тобто потенційному ВВП.
- Проциклічні показники – ті, які мають тенденцію до зростання в період піднесення та скорочення у фазі екон. Спаду.
- Рівень безробіття – співвідношення чисельності безробітних і чисельності робочої сили.
- Рівень зайнятості – частка від ділення числа до чисельності населення у віці 16 років і старше
- Сеньйораж – доход держави, який вона отримує в процесі монетизації дефіциту бюджету.
- Стагфляція – термін, що використовується для позначення кризового стану економіки, при якому стагфляція у виробництві відбувається одночасно з інфляцією.
- Сучасна теорія циклів – сукупність різноманітних моделей із деякими спрощеннями, що формалізують процес економічної динаміки.