Неоромантизм — представники романтизму 19 століття, неоромантики заперечували прозу «міщанського» життя. Вони оспівували мужність, подвиг, романтику пригод, часто обираючи тілом для своїх сюжетів екзотичні країни. Характерний неоромантичний герой — непересічна сильна особистість, нерідко наділена рисами «надлюдини», вигнанець, що протистоїть суспільній більшості, шукач романтики та пригод. Автора-романтика цікавила не еволюція характеру, а поведінка героя в умовах найважчих випробувань. Тенденції революційного романтизму були своєрідною преамбулою його "зрілого" неоромантизму, який най-повнокровніше виявився у двох творах прозаїка - романах "Майстер корабля" (1928 р.) та "Чотири шаблі" (1930 p.).
В українську прозу пафос революції і соціалістичного майбутнього увійшов з романами Юрія Яновського «Чотири шаблі» і «Вершники». У цьому розумінні він є і продовжувачем великих традицій, і зачинателем нового етапу, основоположником нового типу романтизму української художньої прози.
Уже в ранніх віршах, новелах, оповіданнях і повістях Ю. Яновського тема революції - головна, а її учасникам віддані всі його симпатії. Перемога революції створила умови для відродження романтизму: небачений за розмахом рух багатомільйонних мас, які піднялися на її захист, їхній самовідданий героїзм у боях громадянської війни - все це перекривало знайомі й мислимі масштаби і, здавалося, перевершувало можливості реалістичної образності художнього відображення. Герой «Роману Ма» Рубай - командир бронепоїзда «КІМ» (Комуністичний Інтернаціонал Молоді) - б'ється проти денікінців. Його друг - Крига - комісар повстанського полку імені Комінтерну.
«Чотири шаблі» (1930) Висвітлено тему громадянської війни, проблематика має національно-громадянський характер: проблема протистояння ідей; проблема життя і смерті; проблема втраченого покоління. Роман «Чотири шаблі» розповідає про події громадянської війни в Україні. Перемога революції створила умови для відродження романтизму. Саме романтизм козаччини спонукав чотирьох друзів — героїв роману «Чотири шаблі»: Шахая, Остюка, Галата і Марченка — сформувати бойовий загін для захисту революції. Проймаючись національною свідомістю, друзі вирішили захищати свою землю так, як це робили героїчні предки. В пісенному зачині автор називає друзів — «чотири паростки міцного дуба» (тобто сини великого народу). Роман побудований у пісенній формі, і складається із семи окремих розділів — новел, що також стало новаторством в українській літературі.
