Тетяна Федорівна Бугайко - вчений, педагог, доктор педагогічних наук, професор, фундатор методики викладання української літератури. Розвиваючи тенденцію щодо наповнення змісту літературної освіти теоретичним матеріалом, провідні українські вчені-методисти 40–50-х років П. К. Волинський, Т. Ф. Бугайко та Ф. Ф. Бугайко орієнтувалися на підвищення рівня науковості уроку літератури, акцентували на концентричному розташуванні теоретико-літературного матеріалу з урахуванням вікових психо-розумових осо- бливостей учнів-читачів, а також на необхідності оперування літературознавчою термінологією у процесі вивчення нових літературних явищ. Т. Бугайко і Ф. Бугайко вважали, що вчитель-словесник повинен бути добре обізнаним не лише в галузі літературо- знавства, а й “уміти викладати свою дисципліну, володіти методикою викладання свого предмета” [1, с. 8]. Отже, методика літератури – це наука, яку треба спеціально опанувати для успішного предметного навчання школярів. У поглядах основоположників української методики літератури помітна виразна тенденція до взаємозв’язку літературного читання і навчання мови. Педагоги вказували на позитивне значення уроків літературного читання щодо вдосконалення техніки читання, розгорнутого й логічно послідовного викладу думки “доброю літературною мовою, з елементами образності” Актуальними й нині є думки П. Волинського, Т. Бугайко і Ф. Бугайка щодо аналізу художнього твору через розкриття його теми, художніх образів та образотворчих засобів, оскільки “… вся система зображувальних засобів у ху- дожньому творі повинна служити розкриттю його ідеї” Актуальними залишаються рекомендації П. Волинського, Т. Бугайко і Ф. Бугайка щодо розгляду художніх образотворчих засобів літературного твору, визначення ідейно-художньої функції тропів і фігур поетичної мови, розкриття художньої сили ліричної деталі, що сприяє усвідомленню учнями особливостей індивідуального стилю майстра слова. Досліджуючи специфіку аналітико-синтетичної роботи учнів над художнім твором, П. Волинський, Т. Бугайко і Ф. Бугайко особливу увагу приділяли змісту й формі навчальних завдань, що повинні бути логічними, стислими, відповідати обсягові наявних знань учнів та передбачати повну зв’язну відповідь.
Є авторкою більше 200 наукових праць, котрі стосуються методики викладання літератури в середній школі, також підручники та хрестоматії для учнів, навчальні посібники для вчителів. Серед її праць:
- 1950 — «Методика викладання української літератури в 5-7 класах»,
- 1955 — «Українська література в середній школі. Курс методики»,
- 1968 — «Олесь Гончар в школі»,
- 1973 — «Навчання і виховання засобами літератури», всі у співавторстві з Ф. Ф. Бугайком.
В царині шевченкознавства:
- упорядкувала хрестоматію з української літератури для 7 класу, витримала дев'ять видань — в 1940-52 роках,
- 1939 — навчальний посібник «Вивчення творів Т. Г. Шевченка в середній школі»,
