Службові слова — незмінюванічастини мови. До них належать прийменники, сполучники і частки.На відміну від повнозначних слів,їм не властива номінативна функція,тобто вони не виступають назвами предметів, дій, ознак, кількості, а тому на питання не відповідають і членами речення не виступають.
Службові частини мови служатьтільки для вираження різних відношень між словами (прийменники),між словами і реченнями (сполучники) або ж надають словам і реченнямрізних відтінків.
Службовим словам належить велика роль в організації змісту й граматичної будови речення
За участю у вираженні семантико-синтаксичних відношень між поєднуваними одиницями синтаксичних конструкцій сполучники поділяються на сурядні і підрядні (або сурядності і підрядності). Сурядні сполучники поєднують однорідні члени речення і частин складносурядного речення рівноправні, граматично незалежні один від одного. За характером відношень між членам речення і частинам складного речення вони поділяються на єднальні, зіставно-протиставні, розділові, градаційні і приєднувальні.
Єднальні і (ă), та ( значенні), ні...ні, ані... ані, а.
Зіставно-протиставні а, але, та ( значення але), а втім, зате, проте, однак т ін
Розділові то (то..., то...), не то...не то..., чи (чи..., чи...), або (або..., або...), хоч..., хоч... .
Градаційні не тільки... а й, не тільки... але й, не лише... а й (але й), не стільки... скільки, не те що (щоб)... але, не так... як
Приєднувальні ай, та й, ще й, а ще й, та ще й, і навіть, також і.
Підрядні сполучники поєднують частини складно підрядних речень Вони виражають з'ясувальні, обставинні інші відношення в залежності підрядного речення від головного чи від іншого підрядного при послідовному підпорядкуванні предикативних частин:
З'ясувальні: що, як, ніби
Обставинні :
Часу :щойно, ледве, тільки, як, як тільки, після того як, відтоді як т ін
Мети: щоб, для того щоб, абиумови якби, коли б, аби, якщо, як, як тільки.
допустовості хоч, дарма що, незважаючи на те, що, хоч..., але...
способ дії : як
порівняння: як, мов, немов, наче, неначе, ніби, ні бито, начебто т ін причини бо, тому що, через те що, завдяки тому що, затим що, оскільки. Наприклад Виходь у світи, бо дорога відкрита (Шп.);
міри ступеня аж, що аж, що й.
За морфологічним складом сполучники в укр.мові поділяються на прості складні і складені.
Прості сполучники морфологічно не членуються на окремі частини ї в українські мов небагато: і (й) а, ні, та, то, чи, бо, що. Ці сполучники давно втратили семантичний зв'язок зі словами від яких вони утворилися, а тому їх ще називають не похідними.
Складні сполучники морфологічно поділяються на дві більш частин :але, зате, проте, ніж, або, якщо, якби, щоб, ніби, нібито, неначебто т ін. Складені сполучники є сполучення двох і більше слів що виконують службові функції зв'язку членів речення та частин складного речення: через те що, для того щоб, з тим щоб, незважаючи на те що, подібно до того як, в міру того як, перед тим як, дарма що, як..., так, так що, не тільки..., а й, не тільки..., але ă.
За способом вживання: одиничні, повторювані( чи..чи), парні( чим,…,тим, хоч…але)
Прийменником називається службова ч-на мови, що охоплює слова, якими уточнюються граматичні значення іменників і які служать для зв'язку цих відмінкових форм з іншими словами в реченні: Ходить ніч по саду місячними кроками. Самостійно як члени речення прийменники не виступають.За походженням прийменники поділяються на первинні (прості) і вторинні (похідні).До первинних належать прийменники в, на, до, від(од), у(в), при, з, о, за, над, через. Походження цих прийменників встановити важко.Вторинні прийменники утворилися пізніше. До них належать прийменники типу навколо, зразу, вздовж, поперек.Вторинні прийменники поділяються на відіменні і прислівникові.Відіменні: внаслідок, край, круг, кінець, коло, перед, протягом, шляхом та ін.Прислівникові: близько, всупереч, вздовж, вслід, замість, крім, мимо, навскіс, позад та ін.За будовою прийменники поділяються на прості, складні і складені.До простих прийменників належать усі первинні, деякі вторинні: край, кінець, коло, протягом, шляхом, перед.Складними називаються прийменники, що утворилися поєднанням двох або кількох простих прийменників: з-за, із-за, з-над, з-понад, з-поміж, поміж, попід, посеред, задля , заради.Складені прийменники утворюються:а) з одного або двох прийменників та іменників: під час, з метою, в напрямку, на випадок, за винятком;б) з прийменника і прислівника: поруч з, незалежно від, слідом за, одночасно з;в) з прийменник та дієслівних форм: незважаючи на, зважаючи на.
Ча́стка — службова частина мови, яка надає слову чи реченню додаткових відтінків або служить для творення деяких граматичних форм і нових слів. Велика частина часток не має наголосу і виступає як енклітика або проклітика.
Класифікація часток
- формотворчі — служать для творення дієслівних форм
- словотворчі — служать для утворення нових слів (у складі похідних слів стали префіксами і суфіксами)
- заперечні — надають заперечного значення тому слову, перед яким стоять
- модальні — вносять різні смислові відтінки в речення, а також виражають почуття і ставлення того, хто говорить до висловленого.
До модальних часток належать: Вказівні (ось, осьде, он, от, ото, це, оце)Означальні (якраз, ледве, просто, прямо, власне, майже, саме)Заперечні (не, ні, ані)Обмежувально — вказівні (тільки, лише, хоч, хоч би, виключно)Підсилювально — видільні (і, й, та, таки, аж, навіть, вже, ж, же, бо)Наказові (хай, нехай, бодай, давай)Умовні (би, б, ну)Стверджувальні (так, отак, еге, авжеж, отож, гаразд)Питальні (чи, невже, хіба, та ну, що за)Порівняльні (мов, мовби, немов, наче, неначе, начебто, ніби, нібито)Окличні (як, що за)Звязки – окремий тип слів-морфем, що переводить іменники, прикметники, прислівники та займенникові слова в синтаксичні позицію дієслова, повязує одну частину складеного присудка з підметом і виражає граматичні значення часу, способу, особи, роду, виду дієслова – Працювати було вигідно.Звязки співвідносяться з формами дієслів – Бути – був студентом.Подібні до прийменників (за функціональним призначенням)
