Графіка – наука про письмо. Орфоепія – сукупність норм літер.мови, що стосується звукового оформлення значених одиниць і норми, що пов’язані з виголошуванням фонем в певних позиціях, норми, що допускають існування варіативних граматичних форм, норми наголошення й інтонації. Осн.мета вивчення розділів: навчити учнів розуміти звукову систему мови; домогтися засвоєння основних понять графіки, яка встановлює осн. принципи передачі звуків мовлення на письмі: закріпити знання алфавіту, домогтися усвідомлення кількісного співвідношення букв і звуків укр..мови, пояснити основні особливості укр..графіки: пояснити осн.особливості укр.орфоепії. Основні прийоми: графічний та орфоепічний аналіз. Вивчення фонетики і графіки сприяє засвоєнню учнями норм усного і писемного мовлення. В цьому виражається її тісний зв"язок з орфографією.
Методи і прийоми навчання: слово вчителя (розповідь чи пояснення), методи бесіди, спостережень, аналізу мовних явищ з елементами проблемного.
Орфоепічні уміння і навички учнів
Показником культури мовлення є насамперед його фонологічна сторона: орфоепія, інтонаційна виразність тощо. Орфоепічна культура мовлення виховується тим дидактичним матеріалом, який забезпечує тренування мовотворчого апарату учнів і забезпечує фізичний розвиток органів мовлення, усвідомлене використання фонологічних засобів вираження граматичних значень, оволодіння виражальними засобами фонологічних одиниць і розвиток навичок координування усного і писемного мовлення учнів.
Практичні уміння і навички під час оволодіння орфоеп. і граф.: 1. Визначення в слові на слух кількості звуків, розрізнення голосних і приголосних звуків, дзвінких і глухих, твердих і м"яких. 2. Виділення в слові і правильна вимова будь-якого звука. 3. Членування слова на склади і виділення наголошеного складу. 4. Порівняння звукового складу паронімічних слів, пояснення відмінностей у їх вимові. 5. Проведення фонетико-графічного аналізу слова, пояснення співвідношення звуків і букв. 6. Чітка вимова слів і виразне читання тексту з до триманням орфоепічних норм і правильної інтонації. 7. Членування мовного потоку на слова, склади, звуки, визначення логічного наголосу у простому реченні. 8. Виявлення і виправлення помилок у вимові звуків і слів.
Вправи:навчальні диктанкти, робота з орфоепічним словником,виразне читання текстів, вивчення напам’ять спеціально дібраних текстів з метою удосконалення орфоепічних навичок; виділити в слові будь-який звук,правильно вимовляти його; членувати слово на склади і визначати в ньому наголос; порівнювати звуковий склад патронімічних слів, пояснити відмінності в їх вимові;чітко вимовляти слова і правильно читати суцільний текст,дотримуючись правил вимови орфоепії;помічати і виправляти помилки у вимові. Основні прийоми цих розділів є графічний аналіз, орфоепічний аналіз. Значну роль у підвищенні рівня орфографічної грамотності учнів відіграє фонетична транскрипція
