Проблемна ситуація виникає на основі усвідомлення суперечності між уже пізнаним учнями і тим, що повинне бути засвоєне, коли вони відчувають недостатність знань при розв'язанні поставленого завдання.
Поставлена перед учнями проблема вимагає, щоб вони знайшли шляхи її розв'язання. В основному розв'язання завдань проблемного характеру має такі етапи:1) постановка завдання перед учнями; 2) вибір ними можливих шляхів розв'язання пізнавального завдання; 3) обґрунтування учнями своїх суджень; 4) остаточна відповідь на поставлену проблему.
Проблемна ситуація може виникати сама по собі й розв'язуватися вчителем, учнями чи спільними зусиллями вчителя та учнів. Вона створюється і без постановки питань проблемного характеру. Найчастіше це буває в таких випадках:
1. При зіставленні протилежних висловлювань двох літературних критиків про один і той же твір, літературного героя, майстерність художнього зображення.
Часто на сторінках літературних газет і журналів публікуються рецензії, в яких даються діаметрально протилежні оцінки нового твору письменника. Ознайомлення з ними учнів будить думку, зацікавлює їх висловити і свої власні міркування про художній твір, тобто стати на певну позицію, уміти обґрунтувати її. основу.
2. Необхідність активної пошукової діяльності учнів виникає і тоді, коли є суперечність між об'єктивним - змістом, що випливає з художнього твору, і суб'єктивним його тлумаченням. Саме тому, щоб збудити потрібну розумову активність, на уроках літератури іноді демонструються окремі епізоди
фільмів із завданням зіставити їх з літературним першоджерелом, розглядються ілюстрації, виконані різними художниками до одного і того ж епізоду прослуховуються музичні інтерпретації, написані різними композиторами на слова одного і того ж поета, аналізуються різні редакції твору. Наприклад
Ви ознайомилися з фільмом «Лісова пісня» за однойменним твором Лесі Українки, чи вдалося творцям фільму передати ідейний задум поетеси?
3. Якщо суперечність закладена в змісті самого твору. Часто це буває тоді, коли характеризуються суперечливі образ наприклад, образ Чіпки за романом Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, ясла повні?»
4. При зіставленні життєвих явищ, покладених в основу художнього полотна, та їх змалювання письменником чи творів, написаних на споріднені теми, але різного ідейного звучання.
Найчастіше проблемні ситуації навмисне створюються на уроці, щоб активізувати мислення дітей, стимулювати процес розвитку відтворюючої уяви учнів.
Характер проблемних завдань диктується тією метою, яку необхідно досягти на уроці. Вони повинні бути важливими передусім з погляду формування в учнів світогляду, моральних переконань, виховання навиків аналізу художнього твору в єдності змісту та форми.
Проблемні завдання можуть бути різними не лише з погляду змісту, а й з погляду інтенсивності тих розумових зусиль, які необхідні для їх розв'язання. Не можна будувати систему проблемних запитань, не ускладнюючи їх з року в рік і навіть у межах одного й того ж класу. Вони повинні бути посильні для учнів і викликати інтерес до пошуку. Посильність обов'язково передбачає певну складність, без якої не можна забезпечити активності дітей. Проблемний підхід у навчанні вимагає врахування можливостей учнів. Він повинен мати місце не лише в старших класах, а й у середніх, тобто на всіх етапах навчання. На це орієнтують і шкільні підручники з літератури.
