Мовленнєвий розвиток як процес – це система інформаційних, дидактичних, виховних засобів, що спрямовані на:●виявлення і розвиток психофізіологічних задатків особистості пам’яті, мислення, уяви, волі, емотивної сфери, артикуляційної виразності, гучності голосу тощо;●засвоєння мовної системи, мовних норм, мовного етикету, збагачення мовлення лексико-фразеологічними, граматичними, стилістичними засобами●оволодіння учнями вміння вчитися знаходити, опрацьовувати, оцінювати, запам’ятовувати і використовувати інформацію у процесі підготовки власних висловлювань тощо.Мовленнєвий розвиток як результат – це система психофізіологічних, мовленнєвих, когнітивних, креативних, світоглядних, духовних якостей особистості, що забезпечують певний рівень змістовності, суспільної значущості і цінності, виразності, мовної довершеності, комунікативної доцільності висловлювання, у цілому його ефективності. Робота з мовленнєвого розвитку учнів здійснюється паралельно за трьома напрямами:●збагачення словникового запасу учнів і розвиток граматичної будови їхнього мовлення;●засвоєння норм української літературної мови;●формування в учнів умінь і навичок сприймати й відтворювати чужі та будувати власні усні й писемні висловлювання. Об’єкт вивчення методики мовленнєвого роз-ку – це процес роз-ку мовлення учнів. Предмет – зміст, форми, методи, прийоми роботи над роз-ком мовлення на уроках. Етапи формування мовленнєвих вмінь і навичок: 1. Кульмінація – це накопичення лінгвістичних знань (відбув.на уроках вивчення нов..матеріалу). 2. Мотивація (реалізується на уроках закріплення знань).3. Етап усвідомлення – опрацювання правил, орієнтирів, текстів-зразків, спрямованих на перехід від номінативних до комунікативних вмінь і навичок (реалізується на уроках закріплення знань, уроках формування вмінь і навичок, уроках мовленнєвого роз-ку, уроках підготовки до переказу твору). 4. Тренування – виконуються проблемні вправи, ситуативні завдання (уроки закріплення, уроки повторення…, мовленнєвого роз-ку, нетрадиційні уроки). 5. Етап узагальнення – виявлення рівня сформованості мовленнєвих вмінь і навичок (уроки повторення, систематизації і узагальнення вивченого, уроки контролю і корекції знань, умінь і навичок, уроки мовленнєвого роз-ку).
Текст – це продукт мовленнєво-мисленнєвої діяльності люд.Текстотворення – найважливіший вид роботи з розвитку мовно-мовленнєвих умінь. Це й особливий вид інтелектуальної діяльності дітей, зміст якого залежить від індивідуальної творчої уяви школярів, уміння логічно й образно мислити, спостерігати життя і природу, використовувати доступні виражальні засоби; відтворення у мовній формі вражень, думок, почуттів, залежно від життєвого і розумового досвіду, ерудиції, повноти активного словника, розвитку мислительних процесів.Основні механізми текстотворення: випереджаючий синтез, добір лексичних засобів для творення тексту, редагування, вибір засобів вираження зв’язності, критичний аналіз тексту та його удосконалення. Розвитку навичок текстотворення сприяє використання пошуково-аналітичних вправ, колективне спостереження інтонації в мовленні, обґрунтування вибору мовних засобів, словесне малювання; конструктивні вправи ( відновлення, поширення, зіставлення, редагування, переказ) та творчі вправи. Усі етапи текстотворення ( орієнтація, планування, реалізація і контроль) змінюють один одного, перебувають у постійній взаємодії.
