Граматика – граматична будова конкретної мови; розділ мовознавства, що вивчає цю будову. ЇЇ розділи: Синтаксис – вивчає способи і засоби поєднання слів у словосполученні і реченні. (А.П.Грищенко, Ів.Ів.Слинько, Каленик Федорович Шульжук)
Морфологія – розділ граматики, де вивчаються частини мови, грам. форми, категорії слів. (Досл. М.Я.Плющ, І.Р. Вихованець, Катерина Григор. Голоденська, Анатолій Загнітко, А.П.Грищенко).
Граматичне значення - це узагальнене абстрактне мовне значення, яке властиве рядам слів, словоформ, синтаксичних конструкцій і яке має в мові регулярне вираження. Наприклад, дієслова читає, сидить, малює, думає об’єднує граматичне значення недоконаного виду. Засоби вир: Флексією (стіл-стола) Службовими словами ( ходив би) Наголосом (се’рця – серця’) Суфіксом, префіксом (гарний гарніший найгарніший) Чергування звуків (рука-руці) Суплетивізмом (говорити-сказати). Способи вир: Синтетичний – наявністю/відсутністю афіксів (стіл-стола) Аналітичний – за допомогою допоміжних слів – буду читати . Аналітико-синтетичний – значення місцевого відмінка виражається водночас і закінченням і прийменником.
Граматична форма слова — це вираження грамат значень мовними засобами Напр. у слові «лісом» значення О.в. виражається закінченням –ом.
Граматична категорія — це найзагальніше поняття, що об'єднує ряд співвідносних граматичних значень і виражене в певній системі співвідносних граматичних форм. Дієслівна категорія особи, наприклад, об'єднує ряд співвідносних граматичних значень, що виявляються у відповідних граматичних формах 1-ї , 2-ї і 3-ї особи.
Частини мови – лексико-грам. класи слів, які відрізняються один від одного категоріальним значенням, ГК і системою словозміни, основними син такс. ф-ми, способами і засобами словотворення. В укр.. мові визначають 10 частин мови. Крім цих 10 класів на сучасному етапі прийнято виділяти ще 2 окремі невеликі лексико-грам. розряди слів: Модальні слова, Слова категорії стану.
Принципи виділення частин мови
- Семантичний – полягає у тому, що кожна частина мови(ЧМ) має узагальнене категорійне, частиномовне значення Повнозначні – самостійно виражають лекс. знач.; Неповнозначні – лекс. знач. не мають, але вираж. віднош. між повн. словами.
- Морфологічний – виявляється у тому, що кожна ЧМ має властиві їй ГК та особливості словозміни: Змінювані; Незмінювані (СЧМ, вигук, прислівник )
- Синтаксичний кожна ЧМ виконує основні для себе синтакс. ф-ї: Самостійні – що самостійно виконують синтакс. ф-ї; Службові – що служать для вираження відношень між словами (прийменники), для зв’язку слів або частин реч. (сполучники), для вираження смислових чи емоц. відтінків (частка)
- Словотвірний – кожна частина мови має властиві їй способи і засоби словотворення
