Шкільна лекція – це такий словесний метод, за допомогою якого можна раціонально передати велику кількість пізнавальної та узагальнюючої інформації і це "один з найекономічніших способів передачі інформації: за короткий час можна охопити значний за обсягом матеріал, викласти його послідовно, аргументовано, доказово, зробити певні висновки" (Пасічник)
Види шкільної лекції:
- вступна
- настановча
- оглядова
- лекція – розповідь
- підсумкова (узагальнююча)
Вимоги до шкільної лекції
1. Зміст лекції повинен відповідати найновішим досягненням літературознавчої науки.
2. Лекція повинна стимулювати пізнавальні сили учнів.
3. Зв’язок навчального матеріалу з минуличи уроками.
4. Лекція мусить бути емоційно насиченою.
5. Дотримуватись орієнтовної структури лекції:
u вступ, мотивація завдань, тема і мета лекції;
u визначення навчальної проблеми, чи низки цих проблем;
u зміст лекції, виклад навчальної інформації;
u запитання до учнів; відповіді на запитання учнів;
u підсумки, узагальнення.
6. Не забувати про виховний потенціал шкільної лекції.
7. Піклуватися про зворотній зв’язок (від учнів) через питання, окреме виконання письмових завдань, щоб попередити наближення порогу втомленності, планування змісту лекції, або тезування викладу учителя.
Лекції належну увагу приділяли: К.Ушинський, М.Рибникова, Т.Ф.Бугайко, О.Мазуркевич.
Але, констатує Є.Пасічник "при всіх своїх позитивних якостях лекція утруднює зворотний зв’язок учителя й учнів, індивідуальну роботу з ними. Учень виступає переважно об’єктом впливу, а не суб’єктом дії. Лекція мало ефективна і в плані формування в учнів потрібних навичок. Тому поряд з лекцією вчителі практикують бесіду".
Засоби активізації навч. діяльності: пояснення, бесіда, прегляд ілюстрації з коментарями;
