Фразеологія (від грец. phrasis — вираження, logos — вчення) — розділ мовознавства, в якому вивчаються лексично неподільні поєднання слів. Фразеологієюнази вають також сукупність властивих мові усталених зворотів і висловів
Фразеологізмом називається лексико-граматична єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично оформлених за моделлю словосполучення чи речення, яка, маючи цілісне значення, відтворюється в мові за традицією, автоматично. Ознаки подіб. зі словом та словосп.: 1) не конструюється щоразу в процесі мовлення, а відтво рюється як готова значеннєва одиниця; 2) має стійку структуру; 3) входить у синонімічні зв'язки зі словами; 4) виконує синтаксичні функції в реченні.
Спец. ознакаки: є відтворюваність, стабільність компонентного складу,смислова цілісність, емоційно-експресивне забарвлення, виконання синтаксичної функції одного члена речення.
Фразеологізми можна умовно об'єднати в такі розряди: субстантивні (біла ворона, битий вовк), ад'єктивні (вірний собі, гострий на язик), дієслівні (гнути спину, понюхати пороху), адвербіальні (з діда-прадіда, ні з сього ні з того), інтер'єктивні (хай йому грець!, що за штука!).
Типи: (В. Виноградов), Фразеологічні зрощення це стійкі нерозкладні словосполучення, значення яких не випливає із значень тих слів, що входять до них: пекти раки (червоніти), зарубати на носі (запам'ятати), ляси точити (вести пусті розмови), Фразеологічні єдності — це такі фразеологічні сполучення, загальне значення яких певною мірою мотивується значенням тих слів, що до нх уходять. Наприклад: крапля в морі (небагато), згорати від сорому (червоніти). Фразеологічні сполучення - це такі стійкі мовні звороти, у яких один з компонентів мас самостійне значення, що конкретизується в по-іншому зв'язку з іншими словами. Так, слово брати втримує своє лексичне значення, але в поєднанні з різними іменниками виявляє конкретне значення єдиного фразеологізму: нічого в рот не брати (нічого не їсти), брати гору (перемагати когось,) брати близько до серця (болісно переживати що-небудь), Фразеологічні вислови комунікативного типу (речення): прислів'я, приказки, крилаті вислови. Джерелами формування фразеологізмів є :метафоризація вільних словосполучень (намилити шию), жива народна розмовна мова (п’яте колесо до воза, ні в ти ні в ворота), виробничо-професійна лексика (підвищувати тон), з політ., наук., худ. та публіц. літератури (холодна війна, людина в футлярі), з влучних висловів видатних людей, біблійні вислови (святая святих, око за око, наріжний камінь), антична література та міфологія (дамоклів меч, авгієві стайні, спалити кораблі).
Дослідники: В.В. Виноградов, Німчук, О.О. Потебня.