Лекс. з погл. походж. можна поділити на: - Споконвічна укр. лексика (власне укр. Лексика, лекс праслов, індоєвроп., спільносхідносл. походження)-Лексичні запозичення з інших мов
Споконвічна укр. лексика :1.Індоєвропейська – слова, які успадкувалися різними мовами, в т.ч. і праслов’янською після розпаду праіндоєвропейської мовної єдності у 3-2 тис до н.е. Тематичні групи: назви родинних зв’язків (мати, син,), органи і частини тіла (серце, жила,), назви тварин та продуктів,предмети побуту (дім, двері, колесо).2.Прасловянька. активно поповнюється абстрактна лексика (гнів, правда), розширюються інші тематичні групи (віл, Комар, сваха, полотно,), поповнюється клас числівників (назви другого десятка, порядкові, займенників (особові). 3.Спільносхіднословянська – слова, які з 8-9 ст н.е. виникали у мові тільки сх.словян. Новотвори: іменник (похід. Зі словотворчими афіксами)(білка, мішок, велич, журба,вирій, полонина), дієслово (дії, процеси) (балувати, чахнути, лагодити), прислівник (зовсім, сьогодні, тепер)3.Власне українська – слова, які з’яв. В період самостійного розвитку та функціонування у.м. Важливу роль відіграють засоби словотвору (особи чол..статі - -ій- - вередій, бабій, плаксій; множинні назви - -ощ- -веселощі, ласощі; специфічні назви, прізвища - -енк-, -ук-, -юк-: Бондаренко, Писарчук; назви недорослих істот - -ен-, -ат-: левеня, мишеня,назви інтенсивної, хаотичної дії: біганина, стрілянина;абстрактні ознаки - -інь- - теплінь, бистрінь; су-, перед-, прі- : сузір’я, передбачати, прірва, прізвище.
Лексичні запозичення це перехід слів з однієї мови в іншу в наслідок взаємодії цих мов. Слід розрізняти прямі запозичення (цілі слова, вирази), ті, що ввійшли за посередництвом слів (іншомовні морфеми), ті, що потрапили в мову внаслідок калькування.
До найдав належ старослов запозич. Фонетичні та словотвірні ознаки:1) звукосполуч ра,ла, ре (ГРАД ГЛАВА, ДРЕВО) відпов укр оро, оло, еле (корова, голова, дерево). 2) звукоспол Ра перед наст пригол відповідно до сх.-слов. ро (РАБ але РОБОТА)
Полонізми (з польської)хлопець, возний, ліжко, Чеські брама, вагатися, , наглий, смуток З рос мови завод, паровоз, указ, З білорус бадьорий
-Запозич з неслов*янських мов:грецизми (до прийняття христ, внаслід економ і культ зв*язків)корабель, парус, , ікона, євангеліє.ЇМ властиві1) а на поч.. слова академія 2) е на поч. слова ера, естетика 3) ф фізика 4)сполуч кс, пс, мв, мп, ск лексика, психіка, ЛАТИНІЗМИ багато термінів з різних галузей, через посередництво польської: (суспільно-політ лекс)оратор, статут, (різногалузева термінологія) юрист, антена, (антропоніми) Віталій, Марина, Ознаки: звукосполучення Циркуляція, Центр, Ювілей; префікси Асоціальний, Імпорт, ІНТЕРвенція, ПРОкурор, суфікси демокрАТ, студЕНТ, колективІЗМ, новаТОР, опУС. З НІМЕЦЬКОЇ МОВИ (побутові реалії,ремесла) варта, кухоль, (військ справа) гауптвахта, офіцер, фланг; (мистецтво) балетмейстер, ОЗНАКИ: сполучення ШТ на початку слова ШТамп, Штольня, Штрих; утворення складних слів без сполучного голосного – гросмейстер, ландшафт, ТЮРКІЗМИ. ОЗНАКИ:афікси маЯК, качАН, шашлИК, кавУН, парЧА, баштАН; сингармонізм голосних (поєднання в одному слові голосних одного й того ж ряду) барабан, бунчук, кизил. СЛОВА ФРАНЦ ПОХОДЖЕННЯ.РИСИ 1) спол у,а тротуар, вуаль 2) вжив пом*якш, губн та шипляч перед у бюро, бюст, бюлетень 3)суф АЖ ЕР ОН масаж, кураж, реверанс, 4) невідмінювані форми на Е, І,О пенсне, фойе, жабо.АНГЛІЙСЬКІ запоз (предмети техніки) катер, анк,бульдозер; (мореплавство, військ сфера): докер, бункер; (фінанси) банкнот, бізнес, трест; (спорт) баскетбол; (мистецтво) джаз, клоун, памфлет; (одяг, тканина, їжа) джемпер, смокінг, кекс, пудинг, пунш. ОЗНАКИ: звукоспол ДЖ: джемпер, джинси; суфікси ИНГ, ІНГ: мітинг.
Основні шляхи засвоєння іншомовної лексики:
Фонетичне – звуки не властиві УМ уподібнюються до звуків фонетичної системи укр. Мови; замінюються ними; можлива зміна наголосу (парк, танк, географія, футбол);Морфологічне – всі форми. Відсутні в УМ замінюються властивими їй (латинізми, грецизми): всі іншомовні іменники засвоюються без артиклів, змінюються флексії (mission - місія); змін. Грам знач роду (дах, папір – укр. – чол., франція – с.р., шрифт – УМ – с.р. німеччина – ж.р, ) зміна грам знач числа (cakes- мн, у нас одн), втрата іншомовного суфікса або заміна українським (prologos - пролог,subjectum - субєкт,)Семантичне – значення іншомовного слова в УМ може відрізнятися від того, яким воно було в рідній (з латин лекція – читання, у нас – усний виклад матеріалу, вакса (нім) – віск, у нас – засіб для взуття)Кальки – особливий з специфікою різновид, слова або звороти мови повністю або частково перекладаються перекладаються з іншими
Поза шляхами засвоєння: екзотизми - слова, які викор для опису життя і побуту інших народів, для створення місцевого колориту. Чітко закріплені за певною країною (бундестах, меджліс, лаваш)Варваризми – слова частково або зовсім не українізовано. Не мають чіткої національно-територіальної закріпленості і передається засобами укр мови або без перекладу.Інтернаціоналізми (запозичені слова, що майже однаково викор в багатьох мовах, т.зв міжнародна термінологія: авіація, автомат, характер, символ, медицина, інфекція).
Досліджували: В. Гумбольдт, О. Потебня, В. Акуленко.
