Літ напр..його естет принц суттєво відрізнялись від попередніх. Символ, що базується на сугестивній основі (навіювання), символізм змушує відвернутися від світу звичайного і шукати інші (можливо ідеальні) світи.Харак. синестезія – поєднання почуттів, поєднання різних явищ. Ідеалістична філософія двосвіття, базуючись на ідеалістичній філософії Шопенгауера, «теорії несвідомого» Фр.Ніцше.Символ — таємна ідею, приховану у глибині всіх навколишніх, а також і потойбічних явищ, що її можливо розкрити, збагнути й відобразити тільки з допомогою мистецтва, зокрема музики й поезії.Символізм виник як реакція проти міщанства і позитивізму, зокрема проти поезії «Парнасців», натуралістичного роману й реалістичного театру. Основоположниками його були Поль Верлен і Стефан Малларме та їхні тодішні чи й пізніші учні поети і есеїсти Анрі де Реньє, Сюллі-Прюдом, Поль Клодель, Поль Валері, Андре Жид, Сен-Поль Ру та ін. Своїм предтечею вони вважали Шарля Бодлера. Термін символізм вжив найперше Жан Мореас. Стефан Маларме: (1842-1898) Прагне максимально розширити зміст творів. Герметизм поезії – закритість, закодованість, зашифрованість сенсу. Ідея Книги – справжньої книги, а не збірки випадкових натхнень. Книга, позбавлена суб*єктивності. В ній має яскраво виражатись світ ідей, світ чуттєвих явищ. Екзотичні тексти містиків взірець насл. Саме таку герметичну поезію, тільки для втаємничених, і намагався створити Малларме. Він писав для вузького кола друзів, які радісно вітали появу кожного нового твору поета ("Вікна", "Блакить", "Квіти", "Морський вітерець" і поема "Іродіада" (1864) – протиставлення поетичної свідомості та ідейної поміркованості.
Починаючи з 1866 р., Малларме висловлює переконання, що тільки поет може проникнути в таємниці всесвіту і перекласти їх людською, таємничою мовою. "Пообідній сон фавна".Вплив його на французьку поезію був надзвичайним. Він організував клуб для обраних, на якому обговорювалися найскладніші проблеми поетичної творчості. Символісти оголосили Малларме своїм лідером. Твори Малларме важкі для розуміння, вони викликають різні суперечливі трактування, і це вимагає від читача надзвичайного напруження думки. Поет завжди підкреслював, що розуміння поезії - це важка правд, яка потребує від читача духовної концентрації та спеціальної підготовки. Його вірші містять чимало алюзій, спогадів міфологічних персонажів. У них також зашифроване і власне життя поета.
«Лебідь» - драма поета, що прагне до вершин духу, до небесної чистоти. Поет – бранець власної мрії. Сонетна форма.
Твори його перекладали – Драй-Хмара, Рильський.
Творча еволюція
