Е. Гофман "Золотий горнець". назвати взірцевим щодо відтворення двоплановості світу,двоплановості існування героя-поета - в реальному побутовому просторі і в просторі безмежному, фантастичному, породженому уявою юного студента з душею митця - Анзельма. Звичне, земне життя Анзельм проживає в Дрездені, до найдрібніших деталей топографії точно відтвореному. Він спілкується з його бюргерською елітою - конректором Паульманом і його дочкою Веронікою та її залицяльником Геєрбрандом. Очима закоханого дивиться він на гарненьку міщаночку Вероніку. Другий світ, у якому час від часу опиняється Анзельм, - це фантастична Атлантида, де панують дивна краса і чудовий спокій. У ньому буденний архіваріус Ліндгорст перетворюється, скинувши сіру земну оболонку, на духа вогню могутнього Саламандра. У ньому чарують своєю красою і співом блакитноока дочка Ліндгорста-Саламандра Серпентина та її сестри золотаво-зелені змійки невимовної гнучкості й краси. Світ філістерів стабільний, нездатний перетворюватися. У ньому панує сіра нудьга. Він не зловісний, а просто несумісний з поезією і красою. Е. Гофман"Малюк Цахес, на прізвисько Цинобер". Повість-казка "Малюк Цахес" складається з образів-гротесків, гротескних ситуацій. Вона є узагальненим гротескним образом німецької дійсності. Гротескним є карликове князівство Керепес, в якому розігрується дія, гротескні князі Пафнутій і Барсануф, їхній двір і бюрократія, гротескна політика країни. загадковий феномен, завдяки якому одні люди можуть відчужувати в інших людей їхню працю й таланти і ставати в їхній свідомості не тими, ким вони є насправді. У повісті-казці Гофмана ці загадкові сили втілені в трьох золотих волосинках, якими добра фея Розабельверде наділила маленьку й злу потвору Цахеса.. Художній світ розпадається на два: звичайний, де малюк виглядає потворним і безсилим, і той, де Цахес стає поважним міністром князя. Сам герой не помічає першого світу. Не помічають його й ті, хто йому допомагає просуватися по службі. Це високоосвічений філістер професор Мош Терпін, який «всю природу помістив у підручник Цахесу допомагають набрати силу сановники й міністри, нарешті, сам володар карликового князівства, князь Варсануф — достойний спадкоємець знаменитого Пафнуциуса, що звелів колись викорінити поезію, бо за допомогою неї запроваджуються «несумісні з суспільним порядком звички».можновладці дають йому реальну силу.
Гофман писав в епоху політичної реакції, яка установилася на більшій частині Європи після наполеонівських війн. Особливо відчутною вона була у відсталій, феодально-монархічній, роздрібненій на князівства Німеччині. Письменник бачив жалюгідність карликових монархів, схожих на Варсануфа, духовне убозтво дворянства, чиновників, буржуа. Він на собі відчув ворожість суспільства, де влада належить цинноберам. Достойні люди виявляються незаслужено ображеними або осоромленими Історія маленького Цахеса — це гостра соціальна й політична сатира, спрямована проти малих і великих деспотів, які піднеслися за допомогою несправедливості, обману, насильства, підлості. Соціальний устрій, при якому злі нікчеми можуть паразитувати на праці інших людей, вирішувати їхні долі, видається письменникові безумним. Гофман попереджує реальних цинноберів про те, що їхня кар’єра скінчиться трагічно. героєм-ентузіастом є студент Бальтазар. -творче начало і протистоїть не лише Цинноберові, а й професору Мошу Терпіну. виникає образ вискочки-авантюриста, який невідомо як посідає чуже місце і привласнює владу
53.
