- Генетична пам’ять - спадкова пам’ять ( людина не може впливати). В її коді зафіксована програма ембріонального розвитку. Генетична пам’ять фіксується в ДНК хромосомах.
- Біологічна пам’ять – об’єктивна пам’ять властива всім живим істотам в їх індивідуальному розвитку від народження. Біологічна пам’ять формує навички в зв’язку з навчанням і відповідає за адаптацію до зовнішнього середовища. Інформація біологічної пам’яті в РНК хромосомах.
- Психологічна – загально-психологічний процес фіксації збереження і відтворення інформації індивідуального досвіду.
За характером психічної активності, що переважає у діяльності пам’ять поділяється на:
- Рухову
- Емоційну
- Образну
- Словесно-логічну
Рухова пам'ять — основа формування практичних навичок ходіння, письма, танцю, їзди на велосипеді, складових професійної діяльності. Без пам'яті на рухи людина не змогла б накопичувати досвід безпосередньої взаємодії зі світом і переходити до вищих форм його закріплення і відтворення.
Емоційна пам'ять надає можливість зберігати емоції та почуття. Завдяки предметності почуттів — віднесеності до ситуації, що їх викликала, змістом емоційної пам'яті є не самі по собі почуття, а емоційно забарвлені події, які відбувалися в минулому. Та й запам'ятовується насамперед те, що збуджує емоції. Цей вид пам'яті надає досвідові індивіда глибоко особистого характеру, робить його пам'ять унікальним явищем. Крім того, емоційній пам'яті притаманна міцність: глибоко пережиті, особливо неприємні, події важко забути. Опитування людей про перші спогади дитинства також показали, що найчастіше вони пов'язані зі страхом, нещасними випадками в родині, покаранням, образами, розлукою.
Словесно-логічна — специфічно людська пам'ять на думки, висловлювання, закономірності та особливості побудови складного за змістом матеріалу. Це найвищий етап онтогенезу пам'яті, від якого великою мірою залежить успішність теоретичного освоєння індивідом дійсності. Словесно-логічна пам'ять формується в процесі навчальної діяльності, в зв'язку з оволодінням поняттями. Характерно, що цей вид пам'яті, на відміну від інших, у осіб інтелектуальної праці з віком не зазнає інволюційних змін.
За характером цілей діяльностей поділяється на: мимовільну, довільну.
Мимовільна – це тоді, коли інформація запам’ятовується, зберігається і відтворюється сама собою, без будь – яких зусиль.
Довільна – це коли інформація запам’ятовується, зберігається і відтворюється при бажанні, при поставленій меті.
За тривалістю закріплення і збереження матеріалу поділяється на: миттєву, короткотривалу і довготривалу.
Миттєва – Нємов вважає, що це пам’ять отримання чіткої і повної картини, що сприймається без будь – якої переробки інформації.
Короткотривала пам’ять - це пам’ять пов’язана із збереженням інформації впродовж короткого часу. В ній зберігся не повний, а лише узагальнений образ сприйнятого на його найбільші суттєві елементи. Будь-яка інформація спочатку потрапляє у короткотривалу пам’ять, яка забезпечує запам’ятовування одноразової інформації на деякий час. Далі інформація може забуватись або перейти в довготривалу. В середньому людина запам’ятовує від 7+-2 блоків.
Довготривала пам’ять забезпечує тривале збереження інформації
- Довготривала пам’ять із свідомими доступом;
- Довготривала пам’ять закрита – в такому випадку людина не має доступу до інформації, а лише при гіпнозі, при подразнені окремих ділянок мозку можна отримати їх доступ.
Види психологічної пам’яті:
Проміжна пам’ять – забезпечує відтворення інформації впродовж кількох годин і накопичує денну інформацію. Сон слугує очищенню проміжної пам’яті. Після закінчення сну проміжна пам’ять знову готова до сприймання нової інформації.
Оперативна – пам’ять, що проявляється в ході виконання якоїсь діяльності, обслуговує цю діяльність, завдяки інформації, що надходить з короткотривалої і довготривалої пам’яті і необхідна для виконання діяльності, яка протікає в даний момент.