Одним Із творців мистецтва авангардизму у світовій скульптурі ставши О. Архипенко (1887-1964). Його творчість формувались в умів Певного піднесення національної школи пластики початку XX ст.

В умів духовного відродження Важливим роль відіграє творча спадщина скульптора, народного художника України Івана Гончара (1911-1993) - композіції "Берегиня", "Ярило" (1985-1990), серії живописних історико-етнографічніх картин "Весілля на Україні", народних тіпажів , краєвідів "Мальовнича Україна" ТОЩО.

 Сімволізм та модерн, Що склаліся на зламі XIX-XX століть, внесли істотні Зміни у розуміння проблем художньої творчості. У розвиток світового авангарду помітній Внесок зроби О. Богомазов, М. Бойчук, К. Малевич та ін. О. Богомазов - художник-кубофутурист ("В'язниця", 1914), автор трактату "Живопис та елементи", у якому віклав засади авангардного мистецтва. М. Бойчук започаткував новий напря монументального мистецтва XX ст., Так звань неовізантізм, в Основі Якого лежали конструктівні Особливості візантійського та давньоруського живопису (домонгольського періоду). К. Малевич - один спектр поліграфічних основоположніків супрематизму, йо мистецтво грунтується на фольклорних джерелах. Цікаво, Що свій "Червоний квадрат" (1915) ВІН характеризував як "мальовничій реалізм селянки у двох вімірах", збліжуючі у такий спосіб елітарній абстракціонізм з народним мистецтвом. Новаторські пошуки властіві творчості Петра Холодного (1876-1930), Який послідовно розробляв принципи сучасного українського стилю в монументальному містецтві, вбачаючі цею стиль у новому переосмісленні традіцій давньоруського іконопісу. Орігінальнім творчих мислення відзначається Олекса Новаківській, якому властіві філософська рефлексія, певна сімволізм ("ФАнтастичний алегоризм"), міфологізація реальності.

Став одним із засновників абстрактого мистецтва. В 1915 започаткував новий модерністський напрям у мистецтві — 0110105000108070супрематизм (07010080900200041001«Чорний квадрат на білому тлі», 1913; «Біле і чорне»), видавав журнал «Supremus» (1916).

У 1919—1922 викладав в художній школі 01105011180Вітебська, а в 1923—1927 — директор Інституту художньої культури в 09050100310004Ленінграді.

В 1927 переїхав до 0908102Києва, де зусиллями 010108000800908000000900501109002081Миколи Скрипника Малевичу було створено нормальні умови для творчості. Публікував статті на мистецьку тематику в 0110000журналі 090020000500510011181«Нова Генерація»(1928—1929) у 050010102Харкові.

В 1927—1930 викладав в 09081021180080911040060109101108111Київському художньому інституті, де в цей час працювали 090810009000009110Михайло Бойчук, 0900018000201010109080000041002081Віктор Пальмов, 0910810502118008090405041101080301002081Федір Кричевський, 00004080090500051Вадим Меллер, 09005010000410003000007002Олександр Богомазов, 09001118000010801800011Василь Касіян, мав намір працювати з 01108005000090050100004109011081002081О. Архипенком. Однак, початок репресій в 0301001000Україні проти інтелігенції змусили Малевича знову повернутись у09050100310004Ленінград.

Помер 051040060080художник в 09050100310004Ленінграді, похований під 090100200Москвою.