Протягом одного року німецькі війська та їх союзники окупували територію України і встановили на ній «новий порядок». Окупаційна політика здійснювалася відповідно до плану «Ост». За цим планом Україна розглядалася як життєвий простір для німецького народу. Народи, які населяли окуповані території, підлягали знищенню або виселенню. Та частина, що залишалася, перетворювалась на рабів. Після завершення війни на захопленні землі передбачалося пересилити 8-9 млн. німецьких колоністів.
Окупанти фактично ліквідували саме поняття «Україна,Західноукраїнські землі під назвою «дистрикт Галичина» відійшла до генерал-губернаторства, створеного на території Польщі. Румунії були передані південні райони під назвою «Трансністрія». Решта територій відносилась до рейхкомісаріату «Україна».
Опорою окупаційного режиму були різноманітні каральні органи,спеціальні підрозділи здійснювали політику геноциду. В Україні з’явилися гетто та концентраційні табори.Найбільшими місцями загибелі мирних громадян стали Бабин Яр у Києві, Дробицький Яр у Харкові, Доманівка і Богданівка на Одещині.
У величезних масштабах відбувалось економічне пограбування України : вивезення продовольчих ресурсів,устаткування заводів і фабрик, сировина і матеріали, навіть чорнозем та фруктові дерева.
Жорстокий окупаційний режим викликав могутній опір загарбникам.
|
