Перехід до НЕПу не призвів до подолання "воєнно-комуністичних" уявлень про методи господа- рювання і шляхи суспільного розвитку. Сталінському керівництву ближчим був не неп, а "воєнно-комуністичні" методи, спрямовані на неухильне знищення приватної власності,демократії.XIV з'їзд партії більшовиків у грудні 1925 р. проголосив курс на індустріалізацію країни. У грудні 1927 р. було проголошено пріоритет державного плану над ринком, прийняті директиви для складання першого п'ятирічного плану.
Україна визначалася як основний плацдарм проведення індустріалізації в СРСР, оскільки саме в Україні знаходилися основні вугільні родовища і підприємства металургії.У п'ятирічці 400 з 1500 промислових підприємств передбачалося спорудити саме в УРСР. Індустріалізація України, як і всього СРСР, проходила за рахунок крайнього перенапруження трудових і промислових ресурсів. Індустріалізація здійснювалася екстенсивним шляхом: не за рахунок новітньої техніки і технологій, а за рахунок будівництва великої кількості підприємств, збільшення кількості працюючих. Основним джерелом підвищення продуктивності праці повинен був стати ентузіазм народу. Щоб його стимулювати, використову- вались різні методи, серед яких - організація з 1929 р. масового соціалістичного змагання, яке охопило майже всіх працюючих.(Стаханівський рух -на кадіївській шахті у 1935 р. О. Стаханов застосував прогресивний метод роботи, заснований на поділі виробничих операцій між вибійниками і кріпильниками. За допомогою двох помічників він вирубав за зміну в 14,5 рази більше норми, розрахованої тільки на вибійника)
Наслідки:
Негативні:
1. Домінування промисловості групи ''А'' над групою ''Б'' вело до недостачі на ринку необхідних товарів широкого вжитку(з 1928 року – перехід до карткової системи розподілу в містах).
2. Гігантоманія привела до того, що будівництво сотень об'єктів було розпочате, але не завершене через нестачу коштів, обладнання, робочої сили
3. Жорстка централізація управління промисловістю,адміністративно-командні методи управління.
4. Значне перевантаження екосистеми України, зростання техногенного навантаження на природу тощо.
Позитивні:
- Україна із аграрної країни перетворилася в індустріально-аграрну;
- у 1940 р. рівень промислового потенціалу порівняно з рівнем 1913 р. збільш. у 7 р;
- за обсягом виробництва важкої промисловості Україна посіла друге місце в Європі по виробництву машин і виплавці чавуну;
- за три довоєнні п'ятирічки в Україні з'явилися сотні великих і середніх заводів, фабрик, шахт, електростанцій. Серед них 7 гігантів: Дніпрогес, Харківський тракторний завод, "Азовсталь" "Запоріжсталь", "Криворіжсталь".
Звичайно, ці результати мали історичне значення. Але українському народу довелося заплатити за них надто високу ціну. Подібну ціну за створення сучасної економіки ніхто в світі не платив.