Антропогенні екологічні фактори спричинюють значний вплив на ріст і розвиток рослин шляхом проведення рубання лісу, випалювання, витоптування та викошування рослин, випасання тваринами та ін. До прямих антропогенних факторів відносять рубання лісу. Доглядові та вибіркові санітарні рубання через збільшення площі живлення і покращення світлового режиму сприяють підвищенню продуктивності лісотвірних видів, а також збільшенню видового складу та кількості підросту, кущів, трав. Головні рубання суцільнолісосічним способом, кардинально змінюючи інтенсивність кліматичних факторів, призводять до зміни рослинних угруповань. На зміну тіневитривалим видам приходять світлолюбні, а мезо- та ксерофіти замінюють гігрофіти. Через занесення вітром насінин різних видів при змінених фізико-механічних показниках грунту суттєво змінюється флористичний склад екотопу. Вибіркові та поступові системи головних Рубань не спричинюються до таких негативних наслідків. Непродумана лісоексплуатація розширює площі похідних рослинних угруповань.
Випалювання рослин опосередковано під час природних пожеж 1 безпосередньо людиною з метою розорювання нових земель, що практи кують і в сучасний період, виявляє негативний вплив на лісові фітоценози. Розорюючи значні площі під сільськогосподарські угіддя, людина свідомо змінює природні лучні та лісові ландшафти. Випалювання людиною лісів для вирощування культур тільки тимчасово покращувало за рахунок попелу родючість підзолистих лісових грунтів. Часто такі дії призводили до формування рудеральних місце- зростань'за участю бур'янів, що засмічують культурні фітоценози. Внаслідок природних пожеж у посушливий період знищується трав'яне вкриття, кущі, деревні рослини часом на великих територіях, завдаючи значних збитків господарству. Випалювання людиною весною сухого травостою для покращення сінокосів та пасовищ, крім знищення кущів та шкідливих комах, негативно позначається на стані лучних фітоценозів. Такі непродумані дії часто призводять до знищення цінних рослин і скорочення їх ареалів.
