Відділ квіткових або покритонасінних найбільш різноманітний серед існуючих рослин. Він містить близько 150000 видів, близько 10000 родів і більш 359 родин.
Покритонасінні населяють практично всю сучасну сушу, від крайніх широт Арктики до Антарктики. У Гімалаях на висоті понад 6200 м відомо гвоздична рослина аренаріус. Деяке число видів покритонасінних удруге перейшло до водного існування, хоча в солоній воді росте усього лише близько 30 видів.
У сучасну геологічну еру покритонасінним належить основна роль у створенні органічної речовини; разом з ними істотне значення в цьому відношенні мають хвойні. Покритонасінні майже усюди, крім хвойних лісів, деяких типів боліт і тундр, визначають характер ландшафту.
Для покритонасінних особливо характерно:
1) наявність маточки, утвореної одним або декількома плодолистиками, що зрослись так, що в нижній частині маточки утворилось замкнуте вмістилище, назване зав'яззю, усередині якого міститься насінний зачаток.
2) після запилення і запліднення утворюється насіння, а стінки зав'язі утворять плід. Насіння виявляється захищеним стінками плоду. Тому квіткові рослини на відміну від інших називаються покритонасінними. Отже, наявність зав'язі і плоду дала підставу для найменування – покритонасінні на відміну від голонасінних, які не дають зав'язі. У покритонасінних рослин є складний по будові орган розмноження – квітка.
