У світі існує 2 кримінально-політичні концепції реакції на кримінальні правопорушення:
1) класична концепція, згідно з якою держава переслідує в публічному порядку (в загальносуспільних інтересах) всіх осіб, які порушили закон про кримінальну відповідальність, з призначенням їм за рішенням суду кримінального покарання;
2) "альтернативна" концепція, суть якої полягає у повній відмові держави від офіційного кримінального переслідування із застосуванням певних альтернатив або у зменшенні кримінального покарання.
Альтернативи кримінальному переслідуванню - це такі форми реакції на злочин, які пов'язані з відмовою держави від класичного кримінального переслідування (в процесуальному сенсі) і покарання (в матеріально-правовому сенсі). Однією із таких альтернатив є звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням його з потерпілим (ст. 46 КК; § 2 гл. 24 КПК).
Зменшення кримінального покарання державою відбувається в обмін на виконання обвинуваченим певних умов на користь усього суспільства, наприклад, виконання ним взятого на себе обов'язку щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою. Оскільки укладення угоди обвинуваченого з усім суспільством є неможливим, то закон передбачає укладенняним такої угоди з представником загальносуспільних (державних) інтересів -прокурором.
Зменшення покарання для себе обвинувачений може досягнути і внаслідок укладення з потерпілим угоди про примирення, згідно з якою він зобов'язаний виконати на користь потерпілого певні умови, наприклад, відшкодувати шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням.
Отже, кримінальне процесуальне законодавство передбачає 2 різновиди угод: про визнання винуватості й про примирення.
