Ярослав Мудрий (1019-1054рр.)
після смерті Володимира Великого-хрестителя серед його синів розпочалися сварки і боротьба за Київський престол. (все це ви знаєте вивчали на лекціях історії України). Ця боротьба завершилась тим, що Ярослав (один зсинів Володимира) перемагає і очолює престол і об’єднує навкола Києва руські землі під своїм керівництвом. Ярослав був прозваний Мудрим за свою освіченість та любов до книг. Хоча зовні він був не досить вродливим – слабкого здоров’я, фізично слабкий, кульгав на ногу. Та це не завадило йому стати добрим полководцем і мудрим князем.
Ярослав продовжував політику батька Володимира Великого. Він здійснив ряд вдалих походів проти поляків та литовців і загалом під владою опинилася вся спадщина батька Володимира. Русь була страшенно розорена братовбивчою війною. Ярославу довелось зосередити зусилля на відбудові країни, захисті її кордонів.
На місці рішучої перемоги над печенігами було збудовано у 1037 р. церкву святої Софії – Софіївський собор, яка була зразком досконалості архітектурних форм…
Ярослав Мудрий укріплює Київ – він будує золоті ворота, споруджує укріплення навколо Києва земляні вали висотою понад 25 метрів, на яких стояли міцні дубові стіни і могутні башти. В них були прорізані вражаючі уяву ворота: Золоті, Софійські, печерські тощо.
Високого рівня досягла давньоруська писемність за Ярослава Мудрого. При Київському соборі було засновано книгосховище – бібліотеку та майстерню по виготовленню та ремонту книг. Тут переписування книги та переклади здійснювали з грецької на давньоруську.
У літописі “Повість минулих літ” про це писалось.
Бібліотека Ярослава Мудрого, її організація при Софіївському соборі – важлива культурно-історична подія, яка свідчить нагромадження в той час значної кількості книг. У книгосховищі бібліотеки збереглися головним чином літургійні книги, необхідні при відкриті нових епіскопій та побудові храмів. У бібліотеці були також і книги для світського читання, подібних до відомих ізборніков. Книги для світського читання з текстами повчального характеру – Ізборнік Святослава 1073 р. Та Ізборнік 1076 р. “слово некого ченця книг…” Тут також збереглися різні державні документи, договори, князівські грамоти.
За часів Ярослава Мудрого був складений збірник правових норм при розгляді різних конфліктів – “Руську Правду”.
Дочка Ярослава – Анна, яка вийшла за французького короля, була освіченою жінкою, вона читала і писала руською і латинською мовами, а її чоловік – король Франції був неписьменним.
Представники культури Київської Русі: філософ Ілароін – перший митрополит в Русі. Нестор – історик-літописець. Феодосій – заснував Києво-Печерську лавру.
Мова “Руської правди” (писаний збірник законів) була чіткою і підкорялась граматичному строєві.
У монастирях великих міст та соборах (Києва, Новгорода) переписувались книги, організовувались книгосховища-біблотеки…
Писемні люди були не тільки серед князів, але й серед заможних громадян, купців, ремісників.
Ремесло в Київській Русі досягло високої досконалості.
З ім’ям Ярослава Мудрого пов’язаний розквіт давньоруської культури й наукових знань. Його можна назвати з повним правом фундатором, засновником книжної вченості в Русі Київській. Літописець Нестор пише, що Ярослав Мудрий “до книжок виявив завзяття часто читав їх вночі і вдень. Він засівав книжними словами серця віруючих людей”.
