Творчість Леся Курбаса належить до визначних здобутків українського і світового театру XX ст.
Театр «Березіль» був у 20—30-х pp. XX століття найбільш сміливим, оригінальним і цікавим. Його директор і художній керівник Олександр Степанович Курбас формував колектив творчої динамічної думки, високої сценічної культури, волі й пошуку.
Лесь Курбас — митець європейської освіченості, знав вісім мов, вивчав історію і теорію світового театрального мистецтва, розвивав кращі традиції українського театру корифеїв, прагнув зберегти при таманну йому національну самобутність. Він також спирався на до свід режисерів-новаторів К. Станіславського, Б. Брехта та ін.
Творча програма Леся Курбаса відзначилася історичною далекоглядністю. Митець уперше в історії українського професійного театру розробив комплексну програму театральної реформи, що включала виховання нового актора — громадянина, нового типу режисера — ідей ного і творчого інтерпретатора п'єси, вистави, розвиток принципу стадійності, втілення на практиці естетичних засад діяльності театрального колективу.
Лесь Курбас був закоханий в Україну і створив свій театр на рів ні кращих театрів Європи. У 1922 році діячі «Молодого театру» створюють у Києві творче мистецьке об'єднання — модерний український театр «Березіль». Це було ціле об'єднання, яке мало шість майстерень-лабораторій, де проводилися дослідження з технології сцени. Робота цехів мала два напрямки: студійне навчання і практичну діяльність.
Втіленням творчих пошуків театру стали вистави, постановку яких Лесь Курбас здійснює в різних стилях: традиційно-реалістичному, на родного гротеску, імресіоністичному. Етапною у творчості українсько го театру стала вистава «Гайдамаки» Т. Шевченка. У 1926—1933 рр. театр «Березіль» працює в Харкові. До його скла ду входять видатні митці — М. Крушельницький, А. Бучма, Н. Ужвій, І.Мар'яненко, Й. Гірняк, Н. Титаренко, О. Добровольська та інші. Найближчим помічником Леся Курбаса в модернізації українського театру став драматург Микола Куліш. У його п'єсах знайшли відображення взаємозв'язки людини і нового історичного часу. Гострі дискусії викликали п'єси М. Куліша «Народний Малахій» та «Мина Мазайло», поставлені Лесем Курбасом на сцені «Березіль». Щаслива доля поєднала талановитого драматурга, оригінально го мислячого режисера і цікавого художника.
У 1934 році театр «Березіль» перейменовано на театр імені Т. Шевченка. Доля Леся Курбаса, Миколи Куліша склалася трагічно. Вони були репресовані й розстріляні 1937 року в Соловецькому таборі особ ливого призначення.
