М.Леонтович – хоровий композитор. Основу музичної спадщини Леонтовича складають хорові мініатюри — обробки українських народних пісень, які й донині є неперевершеними й виконуються всіма українськими хорами в Україні і діаспорі. Він всебічно художньо переосмислював їх, надаючи їм неповторного звучання. Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка «Carol of the Bells». Леонтович був одним з перших серед майстрів української музики, які по-новому інтерпретували фольклор, використовуючи музичні надбання європейської музично-хорової культури. Леонтович вдало використав традиції імпровізаційності в творчості українських кобзарів, в яких кожну нову строфу тексту пісні інтерпретували по-новому. Леонтович застосовував темброву варіантність виконання народних рапсодів у своїх обробках, надаючи хору можливість розкрити велике розмаїття гармонії, контрапункту. Послідовно втілюючи в своїх обробках ідею гармонізації й поліфонічності, Леонтович, маючи глибоку й різнобічну музичну освіту, широко використовував найкращі досягнення світової хорової техніки.
Тематика хорових мініатюр композитора надзвичайно різноманітна. Це обрядові, церковні, історичні, чумацькі, жартівливі, танцювальні, ігрові пісні. Одне з центральних місць у творчості Леонтовича посідають хори на побутові теми. Це, зокрема, «Ой у лісі при дорозі», «Ой темная та невидная ніченька», «Мала мати одну дочку», «Ой з-за гори кам'яної». Вони характерні динамічним розгортанням сюжету, активною драматизацією подій та образів. Взірцем такого високого драматичного піднесення може служити народна пісня «Пряля», в якій Леонтович досяг рівня трагічної балади.
В піснях-реквіємах «Козака несуть», «Із-за гори сніжок летить», «Смерть» Леонтович талановито переосмислив мелодику народного плачу, використовуючи специфічне звучання окремих голосів та цілих хорових груп, застосовуючи різні хорові звукові ефекти, наприклад, спів із закритим ротом.
К.Стеценко – видатний композитор демократичного напрямку. Він віддавав перевагу хоровим, вокально-інструментальним, оперним жанрам, музиці до театральних вистав і обробкам народних пісень. Все своє життя присвятив справі музичної освіти. Обробки українських народних пісень, нові тенденції: посилення психологізму у розкритті змісту народної пісні, вироблення методів вільної художньої обробки та втілення елементів сценічності. Розвивав творчі традиції М. Лисенка. Кирило Стеценко посів особливе місце в історії української музики як композитор, який підсумував досягнення своїх попередників і відкрив нові шляхи розвитку музичного мистецтва України післяжовтневого періоду.
Я.Степовий як лірик за складом творчого обдарування, лірична спрямованість його творчості. Схильність до мініатюрних форм, сконцентрованість висловлення, структурна чіткість музичних форм. Романси Я.Степового, багатство тематики, жанрові різновиди. Вокальні цикли "Барвінки", "Пісні настрою" та ін. Фортепіанна творчість Я.Степового.
