З часів палеоліту племена, що населяли територію сучасної України, дотримувалися політеїзму (багатобожжя).Такі вірування прийнято називати язичництвом. У політеїстичних віруваннях, за кожним божеством закріплюється певна роль, функція, влада над певною сферою життя чи над частиною всесвіту. Стародавні слов'яни вірили в єдиного бога, називаючи його верховним, небесним богом, богом богів. і відрізняли його від бога Перуна та інших другорядних богів. Його вважали владикою неба, джерелом божественної сили і називали Великим богом, Старим богом чи Прабогом – Сварогом.Інші боги були істотами, що походили від верховного бога.Перун- володів громом та блискавкою. Він був богом війни і миру. У західних слов'ян найвеличнішим божеством був Триглав. Він зображався з трьома головами, які означали три царства: небо, землю і пекло. Жив – божество життя, краси та весни, бог благополуччя. Лада – богиня гармонії вприроді, людові в шлюбі, мати-годувальниця Миру. Покровителем скотарства був Велес (Волос) – «скотий» бог. Стрибог – бог ураганного вітру. Хорс – бог сонця. Дажбог – теж божество сонця. Це також і прабатько людей. Сварог — бог вогню; Стрибог — бог вітрів, який втілює стріли і війну; Даждьбог — бог успіху, який ототожнювався з сонцем; Хорс — бог сонця; Симаргл — бог підземного світу, як він здебільшого трактується. Уявляли його в образі крилатого пса та інш. У пантеоні східнослов'янських божеств, на відміну від давньогрецького та давньоримського, було порівняно мало богів, які безпосередньо втілюють інтереси і заняття людини. Можна назвати тільки Велеса (Волоса) — бога багатства, худоби і торгівлі,Мокош (Мокошу) — богиню дощу і води, яка в той же час протегувала ткацтву, а також Дану — богиню річок та різні берегині.
