Омоніми-це слова,які однаково звучать,але мають різне значення.Розрізняють лексичні омоніми абсолютні та неповні.Повні омоніми бувають в межах однієї частини мови.Звуковий склад абсолютних(повних) омонімів збігається в усіх граматичних формах.Наприклад:деркач-невеликий перелітний птах і деркач-стертий віник;деркача, (з) деркачем. Неповні омоніми-це слова,що збігаються звучанням не в усіх граматичних формах.Неповні лексичні омоніми називають оморфомами. Омоформи — слова, що однаково звучать тільки в певній граматичній формі. Наприклад:три (числівник у формі називного відмінка) і три (дієслово в наказовому способі, від терти)шию (іменник у знахідному відмінку однини, від шия) і шию (дієслово в теперішньому часі, першій особі, від шити).При зміні цих слів омонімічність їх зникає. Омографи - це слова, які однаково пишуться, але неоднаково читаються. В українській філології цей термін рідко використовується, оскільки в українській мові написання та вимова слів зазвичай повністю збігаються. Через такий збіг, у менш технічному використанні омографи часто не відрізняють від омонімів. Наприклад:води-род.відм.одн.іменника вода і води-наз.відм.мн.іменника вода. Омофони — слова, які вимовляються однаково, але мають різні значення й написання. Приклад:]мене (займенник) — мине (дієслово)кленок (від клен — вид дерева) — клинок (зменшена форма від клин)орел (птах) — Орел (місто)лев (тварина) — Лев (ім'я).
БІЛЕТ 46
