1 Активна лексика — це слова повсякденного вжитку. Сюди належать не лише слова, якими щодня користуються всі носії мови незалежно від фаху, віку, статі (хліб, сіль, молоко, масло, яблуко, садовина, городина, морква, дорога, тролейбус, метро, повітря, дощ, вільний, рідний, читати, стояти, сьогодні, завтра, тут, там та ін.), а й ті, що вживаються в різних галузях науки, мистецтва, виробництва і зрозумілі тільки окремим верствам населення (па-де-де, сцена, кордебалет, тангенс, котангенс, синус, косинус, кут, трикутник, діагональ, медіана, перпендикуляр, лекальник, кахляр). Головна ознака активної лексики — регулярне використання її в якійсь сфері діяльності людини.Пасивну лексику становлять слова, які ще не ввійшли до активного вжитку (неологізми), і ті, що виходять з мови, поповнюючи розряд застарілих.Серед неологізмів в українській мові зараз є такі слова як геном, клонування, клон, менеджмент, логістика, віртуальний, інтерактивний, іміджмейкер.Кожне слово на час своєї появи було неологізмом. Наприклад, свого часу слова метрополітен, космодром, телебачення, місяцехід були неологізмами. Проте тепер ці слова стали звичайними і до неологізмів їх більше не зараховують.Поряд із звичайними є семантичні неологізми — слова, що раніше існували у мові, проте з часом набули інших значень. Наприклад народний депутат.Нові неологізми творяться за наявними у мові моделями. Так, за зразком біологія, геологія, зоологія утворилися слова вірусологія, дельфінологія, спелеологія… За зразком атмосфера, стратосфера утворено слово біосфера і так далі. Авторські або індивідуальні неологізми є поширеним явищем в українській літературі.Інивідуально-авторські неологізми рідко переходять у загальновживану лексику. Як правило, вони надовго зберігають забарвлення образної індивідуальності й доречні тільки в окремих творах, де виконують певну художню функцію.Архаїзми (від гр. archaios «стародавній» — це витіснені іншими синонімами назви понять, що існують і в наш час: десниця (права рука), перст (палець), вия (шия), уста (губи), ланіти (щоки), зріти (бачити), письмовець (письменник).Застарілі слова можуть знову входити до активного словника як назви відроджених у нових умовах реалій: гетьман, гривня, мічман, прапорщик, а також із набуттям нового значення: більшовик — член більшості у Верховній Раді; яничар — той, хто зрікся рідної мови, культури, батьківських звичаїв; баталія — сварка, бійка
.2 Займенник — повнозначна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки або кількість, але не називає їх. Відповідає на питання хто?, що?, який? чий? котрий? скільки?.В українській мові займенники характеризуються розрядом, а також у певних розрядах родом, числом, відмінком, особою. Займенник лише вказує на предмети, ознаки та кількість, але не називає їхЗайменники,співвідносні з іменниками,змінюються за відмінками і числами(я,мене,мені,мною,на мені;деякі мають рід(він,вона,воно).Займенники співвідності з прикметниками,змінюються за родами,числами і відмінками(який,яка,яке,які,якого,якому,яким,на якому).Співвідності з числівниками,змінюються за відмінками(скільки,скількох,скільком,скількома,на скількох
3.Виконайте орфографічно – пунктуаційне оформлення тексту.
Честь вічна слава і добра пам/ять достойному сину України композитору Микол… Лисенк… який у найпохмуріші царські часи не кинув народ свій а ціле жи…я пр…св/ятив збиранню української фол…клорної пісні який учився в народу який увесь свій талант і многолітній труд поклав на те щоб знайти зб…регти перли народної творчості.
Честь, вічна слава і добра пам'ять достойному сину України композитору Миколу Лисенку, який у найпохмуріші царські часи не кинув народ свій, а ціле життя присвятив збиранню української фольклорної пісні який учився в народу який увесь свій талант і многолітній труд поклав на те щоб знайти зберегти перли народної творчості
