1.Префікс з перед глухими приголосними к,п,т,ф,х переходить у с:сказати,спалахнути.Перед усіма приголосними пишемо з(іноді із):збавити,звести.
У префіксах –без,-від(од),між,над,об,перед,під,понад,роз,через- кінцевий приголосний дзвінкий перед глухим не змінюється:безкорисливій відповідальний.
Префікс прі- вживається тільки в словах прізвисько,прізвище,прірва.
Буква и пишеться у суфіксах іменників
:-ик: хлопчик, братик, равлик;
-ник, -чик, -щик: племінник, газівник, порушник, горобчик, прапорщик;
-ич, -ищ: москвич, родич, в’ятич, дідище;
-иськ: дівчисько, чудовисько.
При творенні нових слів и зберігається: рушник - рушничок; виняток: далеч (бо далеко), але в іншомовних словах використовуються -ік, -їк: хімік, прозаїк, алергік, трагік, стоїк.
Суфікс -ин (-анин, -янин) використовується в іменниках чоловічого роду типу: киянин, болгарин, горянин, грузин. У множині суфікс -ин випадає: кияни, болгари, горяни.
Суфікс -ив(о) використовується в іменниках середнього роду зі значенням матеріалу або продукту праці: мереживо, вариво, морозиво, плетиво, паливо, прядиво, меливо, але марево, маєво, сяєво.
Суфікс -ичок = ик + ок використовується в іменниках чоловічого роду у словах, що походять від слів із суфіксом -ик, -иц: кошик - кошичок; вулик - вуличок; дощик - дощичок, ножик - ножичок, але вершечок, кружечок.
Суфікс -ичк(а), -иц(я) + к використовується в іменниках жіночого роду: полуниця - полуничка, рукавиця - рукавичка, спідниця - спідничка
уква е пишеться у зменшено-пестливих суфіксах іменників (при скороченні слова е випадає):
-ечк: донечка - донька, діжечка - діжка, стежечка - стежка, мережечка - мережка;
-ечок: вершечок - вершок, словечко - слово, житечко - жито, віконечко - вікно;
-еньк: серденько, доленька;
суфіксі -ичн після основи на д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (правило «дев’ятки») іншомовного походження: математичний, гімназичний, терапевтичний;
- суфіксі -ин(-ий) у прикметниках зі значенням присвійності та утворених від назв тварин після приголосних: доччин, Тетянин, орлиний, бджолиний, голубиний.
- суфіксах -ев (-єв), якщо основа закінчується на м’який або шиплячий приголосний із наголосом на основі: ситцевий, березневий, грушевий, але кварцовий, калиновий. Суфікс -євпишеться, коли основа закінчується на й або подовжений м’який приголосний: алюмінієвий, дієвий, життєвий, суттєвий, життєвий;
2.Особові займенники змін. За особами,числами і відмінками(я,ти,він,вона воно.)
Відмінювання.
Н.я,ти,він..
Р.мене,тебе,його.
Д,мені,тобі,йому
Зн.мене,тебе,його
Ор.мною,тобою,ним,
М.на мені,тобі,ному.
Зворотній займенник себе має такі відмінкові форми:себе(до себе),собі,себе,собою,на собі.
Питальні займенники хто,що,який,чий,котрий є відносними,вони вживаються для зв’язку частин складного речення.
Н.хто,що,чий,чиє(чия)
Р.кого,чого,чийого,чиєї
Д.кому,чому,чийому(чиєму),чиїй
Зн.кого,що,Н/р.,чию
Ор.ким,чим,чиїм,чиєю
М.на кому(кім),чому(чім),чийому(чиєму,чиїм),чиїй
Займен. Який,котрий відмін.,як прикметники твердої групи.
Займен. Скільки змін. Лише за відмінками(скільки,скількох,скільком,н/р.,скількома,скількох.).
Неозначені займ. Відміняються лише в основній частині і мають такі відмінкові форми:
Хтось,когось,комусь,кимось(кимсь),на комусь;
Щось,чогось,чомусь,щось,чимсь(чимось),на чомусь;
Чийсь,чийогось,чийомусь(чиємусь)чийсь або чийогось,чиїмсь(чиїмось),на чийомусь(чиємусь,чиїмсь);
Котрийсь,котрогось,котромусь,котрийсь або котрогось,котримсь,на котромусь(котрімсь);
Дехто,декого,декому,декого,деким,де на кому(де на кім,на декому);
Деякий,деякого,деякому,деякий або деякого,деяким,на деякому;
Абихто,абикого,абикому,абикого,абиким,аби на кому;
Абиякий,абиякого,абиякому,абиякий або абиякого,абияким,на абиякому(на абиякім,аби на якому,аби на якім)
Заперечні займ. Відмінюються лише в основній частині і мають такі відмінкові форми:
Ніхто,нікого,нікому,нікого,ніким,ні на кому(ні на кім);
Ніякий,ніякого,ніякому,ніякого,ніяким,ні на якому(ні на якім);
Нічий,нічийого,нічийому(нічиєму),нічий або нічийого,нічиїм,ні на чийому(ні на чиєму,ні на чиїм).
Присвійні,вказівні та означальні займ. Відмінюються за родами,відмінками,числами,як і прикметники.(наш,ваш,їхній,мій,моє,моя і тд.)
Присвійні:твій,свій відмін,як мій
Н.мій,моє,моя,мої
Р.мого,моєї,-,моїх
Д.моєму,маїй,,моїм
Зн.Н/Р,моє,мою,Н/Р
Ор.моїм,,моєю,моїми
М,..моєму(моїм),моїй,моїх
Вказівні займенники(той,такий,цей(а в орудному-цим,скільки змін лише за відмінками)
Н.в.Той,цей,те,це,та,ця(однина),ті,ці(множина)
Р.того,цього,тієї(тої),цієї,тих,цих
Д.тому,цьому,тій,цій,тим,цим.
Зн.Н/Р,те,це,ту,цю,Н/Р
Ор.тим,цим,тією(тою),цією,тими,цими.
М.на тому(тім),цім(цьому),тій,цій,тих,цих.
Стільки,стількох,стільком,Н/Р,стількома,стількох;
Означальні займенники(весь,всі,кожен,самі(у закін.завжди пишемо и:самих,самим,самими.)
Н.весь(увесь,ввесь),все(усе),вся(уся),МНОЖИНА-всі(усі)
Р.всього,всієї,всіх
Д.всьому,всій,всім
Зн.н./р.все,всю,Н/Р
Ор.всім,всією,всіма
М.всьому(всім),всій,всіх
3. Виконайте орфографічно – пунктуаційне оформлення тексту.
Який митець не був натхненний пісні багатющими м…лодіями без/межною широтою і красою пісні її чарівною силою що викликає в душі лю…кій найскладніші найтон…ші найглибші асоціації почу…я думки і прагне…я всього що є кращого в людині що підносить її до вершин лю…кої гідності до людяності до творчості!
Який митець не був натхненний пісні багатющими мелодіями безмежною широтою і красою пісні її чарівною силою що викликає в душі людській найскладніші найтонші найглибші асоціації почуття думки і прагнення всього що є кращого в людині що підносить її до вершин людської гідності до людяності до творчості
