Зовсім новою ділянкою культурного обслуговування в післяреволюційні роки стало кіно, яке згодом партійна радянська влада перетворила в доволі сильний інструмент пропаганди.
Для історії українського культурного процесу, виникнення і розвиток кіно-продукції в Україні настільки важливий, що з фільмовою продукцією передовсім пов’язана творчість найбільш колоритної постаті українського ренесансу —Олександра Довженка (1894-1956).
Олександр Петрович Довженко перший серед усіх слов’янських народів навіки закарбував своє ім’я і історії світового кінематографа. Усім нам властива здатність створювати і передавати свої враження від побаченого і побачити себе крізь призму відображеного у мистецтві.
Шлях Довженка в українській культурі був тернистим і не завжди його творчість сприймалася однозначно. Хронологія його життєвого і творчого шляху збігається з чорною сторінкою нашої історії – періодом сталінізму. У немилість до системи Довженко потрапив після написання кіноповісті «Україна в огні». У творчості режисера органічно поєдналися давньослов'янські міфологічні уявлення, специфіка української національної самосвідомості та філософське осмислення загальнолюдських смисложиттєвих проблем, що і зумовило введення персонали О. П. Довженка у європейський культурний контекст.
Довженко справив великий вплив на розвиток світового мистецтва кіно. Його шукання й відкриття діставали розвиток у різних напрямках кіномистецтва, лягали в теоретичне підґрунтя різних кіношкіл і кіноперіодів. О.Довженко прагнув, щоб український кінематограф став світовим.
