Система спартанського виховання мала на меті виробити з кожного спартанця війна. Головна увага зверталася на розвиток фізичної сили, витривалості, сміливості і беззастережного виконання наказів. Елементи військової дисципліни прищеплювалися з дитинства. З 7 до 20 років спартанець проходив навчання, після чого ставав повноправним громадянином. Спартанські війни навчалися ходити в ногу і робити найпростішіперестроювання. У них вже були елементи стройової підготовки, що отримала подальший розвиток у римській армії. Всі спартанці вважалися військовозобов'язаними з 20 до 60 років і розподілялися по возврастним та територіальним групам. У діючу армію в основному зараховувалися молодші і середні віки (до 40 років). Всі зараховані до армії зобов'язані були з'явитися на службу зі своїм озброєнням і продовольством.
Спартанців виховували в жорстких умовах, прагнучи виростити з хлопців суворих, безжалісних воїнів, а з дівчаток - амазонок. Що ж стосується афінських жінок, то в них особливо цінувалі скромність и ніжність. Головня Завдання спартанської системи Було виховання жорстокості, ненавісті до рабів у підростаючих рабовласніків. Відбір за фізічними даними відбувався відразу післе народження дитини, коли слабких та хворих дітей скидали зі скелі. У семирічному віці хлопців, відриваючі від сімей, віддавали до шкіл , де покарання було запроваджено за кожне зайве слово. Воїн мав зростати стриманим, на запитання старших відповідати коротко (лаконічно), зносити терпляче фізичні знущання, голод, спеку, холод. Військово - фізичній підготовці приділялось багато часу. Розумове виховання було не в пошані. На дозвіллі хлопці розважалісь військовіми іграми, співами, грою на музичних інструментах.
АФІНСЬКЕ ВИХОВАННЯ— система виховання, яка склалася в Афінах у VII— V ст. до н. е. Включає розумове, естетичне, моральне й фізичне виховання. До 7 років всі діти виховувалися в сім'ї під наглядом спеціального раба-педагога. З 7 до 12 років хлопчики одержували мусять не виховання: у граматиста вчилися читанню, письму й лічбі; укіфариста — декламації віршів під акомпанемент ліри. З 12 до 14 років відвідували палестру, гімнастичні вправи в якій сприяли розвитку сили і формуванню красивого тіла. 3 15 до 18 років юнаки відвідували гімназій , де продовжувалося гімнастичне виховання; велися бесіди на наукові й політичні теми. Музичні школи й палестри були приватними, гімназії —державними. З 18 до 20 років юнаки проходили е ф е б і ю, де поряд з військовою підготовкою діставали подальше музичне й фізичне виховання, а також вивчали закони держави.
