Реалізація права - це здійснення юридично закріплених і гарантованих державою можливостей, проведення їх у життя в діяльності людей і їх організацій.Реалізація норм права — це втілення приписів норм у правомірній поведінці суб'єктів права, в їх практичній діяльності, її можна розглядати як процес і як кінцевий результат.
Норми права можуть бути реалізовані в різних формах: у правовідносинах і поза ними, з участю державних органів та без них.
Розрізняють 4 основні форми реалізації права за складністю та характером дій суб’єкта:
- додержання
- виконання
- використання
- застосування.
В основу такого поділу покладено ступінь активності суб’єктів щодо реалізації правових норм. Дотримання, виконання, використання – безпосередні форми реалізації норм права, а застосування – опосередкована (особлива) форма.
Дотримання - полягає в утриманні від дій, заборонених юридичними нормами, суворому додержанні встановлених заборон
Припускає пасивну поведінку суб'єкта — незалежно від його власного бажання. Дотримання норм права – вид правомірної поведінки і в той же час найбільш загальна форма реалізації права.
Виконання - полягає в обов'язковому вчиненні суб’єктом активних дій щодо виконання на нього юридичного обов’язку
Використання – суб’єкти на власний розсуд використовують надані їм права та можливості, задовольняючи свої законні інтереси.
Форми реалізації права за суб'єктами такі:
— індивідуальна; — колективна.
Існують і інші класифікації.
Правозастосування — це здійснювана в процедурно-процесуальному порядку владна-організуюча діяльність компетентних державних органів і посадових осіб, яка полягає в індивідуалізації юридичних норм стосовно конкретних суб’єктів і конкретних життєвих випадків в акті застосування норм права.
Якщо скласти спрощено, то застосування правових норм – це ухвалення на основі норм права рішень у конкретних справах. З погляду формальної логіки це процес, який полягає у підведенні конкретного життєвого випадку під загальну правову норму, а також ухвалення на цій основі спеціального акта – акта застосування норм права.
Якщо додержання, використання пов'язані з діями громадян, громадянських організацій, комерційних об'єднань (корпорацій), то застосування норм права здійснюється державними органами і посадовими особами, і тільки у певних ситуаціях — громадськими організаціями. Громадяни не можуть бути суб'єктами застосування норм права. У разі, якщо державний орган передає частину своїх повноважень окремим фізичним особам, то в процесі реалізації норм права вони виступають не як фізичні особи, а як представники цього державного органу.
Застосування норм права має місце там, де адресати правових норм не можуть реалізувати свої, передбачені законом права і обов'язки без посередництва компетентних органів. Можна сказати, що на певному етапі правозастосування підключається до способів безпосередньої реалізації — додержання, виконання, використання.
